УПІЗНАВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
УПІЗНАВА́ТИ
Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме.
Приклади
- – Іду вулицею, зустрічають мене, впізнають, розпитують, де пробував. (М. Коцюбинський)
- Чепіга безсило присів на покривлені дерев'яні східці біля ганку і завмер, дивлячись на жінку, – він упізнавав і не впізнавав. (С. Журахович)
- З-за розірваних хмар викотився місяць, і лісничий упізнав місцевість. (О. Донченко)
- Він щось крикнув, махнувши рукою. Я упізнав голос Богдана. (Ю. Яновський)
- До шатра зайшов сухий, чорний і закурений козак, в якому тяжко було упізнати Півня. (П. Панч)
- Уже з перших днів життя малята ссавців упізнають матір. (з навч. літ.)
- Степан впізнавав людей по голосу, перекидався жартами. (І. Волошин)
- Юрко по очах впізнав ту дівчину, що водила його кругом озера в лісі. (І. Нечуй-Левицький)
- Іван Остапович не забарився прибути. Я упізнав його одразу по довгих вусах. (В. Минко)
- Русевич не впізнавав Наринського. Раніш директор неодмінно розпитав би про все .. А сьогодні йому вистачило коротенького повідомлення про остаточний результат. (Ю. Шовкопляс)
- Я сам себе не впізнавав, як починав із своїм словом до виборців звертатись. (П. Тичина)
тільки док.
Одержати правдиве уявлення про кого-, що-небудь.
Приклади
- Коли мене друг не жаліє І чинить образи страшні, То звідки я можу впізнати, Хто друг, а хто ворог мені? (А. Кримський)
- Батько ніколи не пестив Терезку, хіба тоді, коли повертався з дороги, а вона вже спала. Терезка, впізнавши цю батькову звичку, завжди прикидалась, що спить, коли він відмикав своїм ключем двері. (М. Томчаній)
Розкривати щось невідоме за допомогою здогаду.
Приклади
- – Зараз я не маю свідка. Він залишився десь за дверима і, коли я вийду – буде впізнавати по мені, що зі мною було і що я говорив без нього. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.