УМІЛЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
УМІ́ЛЕЦЬ
Той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.
Приклади
- З чолом, як лук, напнутим, з тавром трикутним вилиць, З кривим, розбитим носом, з покрученим хребтом, – Якби не був цей муляр [Мікеланджело], робіт камінних вмілець, Таким безмежно людським, він був би божеством. (М. Бажан)
- Коли приїхали в Холм, Леву не терпілося, він одразу подався до Авдія [будівничого]. Старий умілець сидів з жінкою за столом, вони вечеряли. (А. Хижняк)
- Є на Київщині село із красивою назвою – Веселинівка. Славилося воно колись своїми килимами, які ткали народні умільці. (з газ.)
- За зовнішністю цього козир-хлопця і добропорядного громадянина ховалась небезпечна істота: мій кузен – так званий умілець. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.