УМОВЛЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
УМОВЛЯ́ТИСЯ
Ведучи попередні розмови, переговори з ким-небудь, досягати певної умови; домовлятися.
Приклади
- Почали [Чайчиха та Пилипиха] умовлятися та почали радитись... почалося за віно, за весілля... (Марко Вовчок)
- Бетя саме умовлялась з учителем про свою лекцію в школі, коли загуркотіли перші гарматні постріли. (М. Трублаїні)
- Обідатиму .. у Катюші, звичайне, за плату, – я вже так і вмовилась. (Леся Українка)
- – Давай, Федю, умовимось, що з сьогоднішнього дня ти приходитимеш до нас. Згода? (І. Цюпа)
- Давно Петра Марійка жде, умовились на п'ять. (І. Гончаренко)
- Дорікали [хлопці] Петрові Ткаченкові, що не додержав слова: умовлялися поки що мовчати про свої заміри – він не вдержався, роздзвонив уже всім у селі. (С. Васильченко)
- Умовились [звірі] гуртом робити Облаву потайну, І хто добуде що – все нарівно ділити; Лев був за старшину. (Л. Глібов)
- Богдан через своїх посланців ще на сейм просив в своєму листі панів, щоб вони прислали комісарів говорити з ним, вмовитись і постановити мир. (І. Нечуй-Левицький)
- Пан хотів умовитись з ними на ціле літо, до покрови; але бурлаки згодились стати на роботу тільки на недовгий час, щоб заробити трохи грошей на дорогу. (І. Нечуй-Левицький)
- Панок затявся, що не продасть землі нікому, опріч Семена, бо Семен умовився та дав завдаток. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.