УМИРАЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УМИРА́ТИ

Переставати жити, існувати; протилежне жити. Приклади

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій. (Т. Шевченко)
Він не хоче вмирати. Він хоче жити. (М. Коцюбинський)
Глянув [дід] ще раз на всіх, склав руки на грудях і, проказавши з усмішкою: – Ну, прощайте, вмираю, – тихенько ліг і вмер. (О. Довженко)
Моя мати не пішла цією дорогою, бо на другий день умерла. (М. Хвильовий)
– Паллант мій ваш єсть Атаман. За його бийтесь, умирайте, Енеєвих врагів карайте, Еней мій сват, – а ваш Гетьман. (І. Котляревський)
Оця мила істота [дівчина] до того стала нараз дорогою Василеві, що, якби хто сказав умерти, – вмер би за неї. (Г. Хоткевич)
Вона умерла, як жила, за Батьківщину. (В. Сосюра)

перен. Проходити, закінчуватися; безслідно зникати, пропадати. Приклади

Умирає зажурене літо. Так прозоро... покора і тиш... (В. Сосюра)
Бідолашна! Вона забувала, що силою не вернеш почування, коли вже воно вмерло. (Б. Грінченко)
Поет не боїться від ворога смерті, Бо вільная пісня не може умерти. (Леся Українка)
На банях церков присмерк. В очах умирає день. (М. Хвильовий)

тільки недок., за ким – чим, перен., розм. Дуже кохати кого-небудь, любити щось. Приклади

Так, як він за Настусею, так за ним умирала сусідка Маруся. (Ганна Барвінок)
Хлопець був у селі – Коломийченко, всяк його знав: як ударить “Катюшу”, – вмирають дівчата за ним! (С. Голованівський)

у сполуч. з прийм. від, з (зо) та ім. сміх, страх, нудьга і т. ін., перен. Зазнавати того, пройматися тим (великою мірою), що виражає іменник. Приклади

Вмирала [Гапка] зо сміху. Вона завсіди зазирала крізь дірочку від ключа до тої вузенької кімнати, де пересиджував Славко з Бронею, .. чула найсердечнішу розмову й сміялася до загину. (Л. Мартович)
Саме тоді була [Уляна] на полі й вмирала від страху, чи не пересічуть австрійці кулеметом її і дядька Семена. (М. Стельмах)
– Оце недавно була я в гостях в однієї знайомої .. Я трохи не вмерла з нудьги! (І. Нечуй-Левицький)
– Оце таке село? Я тут умру від нудьги. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.