УКРИВАЛО — ТЛУМАЧЕННЯ

УКРИВА́ЛО

Легке покривало (шовкове, мереживне і т. ін.), яким накривають постіль удень. Приклади
  • – До завіс, до рожевого шовкового укривала я попришивала б тонесеньке кружево [мереживо], як павутиння. (І. Нечуй-Левицький)
  • Скатертини, рушники, укривала – речі, зручні для декорування, – стали основною продукцією народних майстрів-ткачів. (з наук.-попул. літ.)
  • Він поправив мені укривало в ногах, і я зразу заснула. (С. Тудор)
  • – Живуть вони в теплі, кожному окреме ліжко, укривало. (В. Кучер)
  • * Образно. Майнула блискавиця, на мить зірвала над лісом чорне укривало. (С. Васильченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

УКРИВА́ТИ

Накладати, натягати зверху на кого-, що-небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось. Приклади
  • Обом вона стелила на канапі, вкладала їх спати й укривала ковдрою, щоб не замерзли. (С. Чорнобривець)
  • Дядьки в кудлатих чабанських шапках товпляться край дороги, вкривають брезентом дерев'яного воза. (О. Гончар)
  • Сяк-так старі удвох затопили піч, укрили її [Марусю] кожухами... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Джантемирові коні прийшли до фінішу змилені та втомлені. Джигіти одразу вкрили їх повстяними попонами. (З. Тулуб)
  • * Образно. На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева... (А. Головко)
Розміщуючись на якомусь просторі, покривати, заповнювати його. Приклади
  • Лиман човни вкрили. (Т. Шевченко)
  • Виїхали на узлісся, аж людська юрма усе поле вкрила. (П. Куліш)
  • Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном. (І. Нечуй-Левицький)
  • Брильянти рос укрили луг шовковий, відбились верби в дзеркалі ріки. (В. Сосюра)
  • * У порівн. Вишні цвіли так рясно й буйно, неначе вкрив їх пухнастий сніг... (Ю. Яновський)
  • Хуга завила Сумна та зла: Все небо вкрила Білява мла. (П. Грабовський)
  • На хвилину хмарка вкрила місяць. Село поринуло в темряву. (Л. Смілянський)
  • Густим килимом вкривають теплу землю фіалки. (Ю. Смолич)
  • Настане літо; жовтий цвіт Укриє липу до вершини. (Я. Щоголів)
  • Стареньку стріху мох укрив зелений. (І. Франко)
  • Тарас спинився. Піт укривав йому великий лоб. (О. Ільченко)
  • Солдати, що йдуть зі мною поруч, озираються, обличчя їм вкриває блідість. (П. Колесник)
  • Галя чула, як у неї серце зразу чогось забилося і густа краска вкрила лице. (Панас Мирний)
  • Настане час, зів'януть очі, і зморшки вкриють це чоло. (В. Сосюра)
Робити дах або яке-небудь інше накриття над будівлею і т. ін. Приклади
  • Йому до зарізу треба кулів: клуні й нові хати синам укривати. (Г. Косинка)
  • Нова хата стояла вже майже готова – біла, чиста, весела, як свято. Почали вкривати її легким, черепичним дахом. (О. Копиленко)
  • Відкладував [відкладав] Хома під осінь хату вкрити, Та на зиму ввійшов в некриту хату жити. (Л. Боровиковський)
Ховати від кого-, чого-небудь, роблячи непомітним. Приклади
  • У гущині непроглядній, в западині скель прямовисних Судна свої укриває [Еней]. (М. Зеров)
  • – Ігумен приняв [прийняв] лея [мене] милосердно і укривав в сій кімнаті. (І. Франко)
  • І хто заступить? Хто укриє Од зла людського в час лихий? (Т. Шевченко)
  • Від спек, від бур свої квітки Укриють в затишку садки. (П. Грабовський)
  • – Хто укрив людей від муки, Де той смілий богатир? (П. Воронько)
  • Тяжко мені було укрити своє зворушення перед паннами. (І. Франко)
  • – Гарну доньку маєте, панотче! Шкода таке добро у себе укривати, – сказав гетьман. (М. Грушевський)
Розлягатися з силою в кінці чийогось виступу, висловлювання, промови і т. ін., заглушаючи їх (про вигуки, оплески і т. ін.). Приклади
  • Схвальні вигуки вкрили слова Букана. (М. Чабанівський)
  • Буря оплесків укрила Костеві слова. (О. Донченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.