УКЛОНЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УКЛОНЯ́ТИСЯ

кому і без дод. Нахиляти голову або верхню частину тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Приклади

[Анна:] Ви – дон Жуан? [Д.Жуан (уклоняючись):] До вашої послуги. (Леся Українка)
Став [гість] на порозі І, уклонившися, вітав Марію тихо. (Т. Шевченко)
Впізнавши пана Бжеського, він шанобливо вклонився і допоміг йому злізти з коня. (З. Тулуб)
Співачка юна на естраді Вклонилась похапцем громаді. (М. Рильський)
Мені здавалося, що ця стіна [паризьких комунарів] Вся – з бронзи, мармуру й граніту. Вона ж – звичайна, кам'яна... Та посланці з усього світу Священній уклоняються стіні. (Л. Дмитерко)
1843 року Шевченко відвідав рідні місця на Україні, побував у Кирилівці.., уклонився могилам батьків. (П. Колесник)

перед ким – чим. Бути великим прихильником, шанувальником кого-, чого-небудь. Приклади

Де юнаки, що колись Перед тобою уклонялись? (Я. Щоголів)
– Я не зрікаюсь його, – вихвалявся він, – я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило. (Панас Мирний)

кому. Вітати кого-небудь письмово, у листі, або усно через іншу особу, виражаючи пошану. Приклади

Прохає він своїх товаришів, як будуть повертати у край рідний, уклонитися від нього отцю-неньці й вірній дружині... (М. Коцюбинський)

кому, перед ким. Принижуватися, запобігати перед ким-небудь; покорятися комусь. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.