УКАЗУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УКА́ЗУВАТИ

що і без прям. дод. Жестом, рухом, спрямованим кудись, на когось, щось, привертати до кого-, чого-небудь увагу; показувати. Приклади

– За кумом нічого бігати, коли кум у хаті, – жартівливо промовила Пистина Іванівна, указуючи на Григорія Петровича. (Панас Мирний)
Челядники .. указували кожному гостеві місце за станом і за багатством його. (З. Тулуб)
Усі глянули туди, куди вказував Меджінов. (О. Донченко)
Мовчки подала [Любов Прохорівна] газету, вказуючи пальцем на замітку. (Іван Ле)
Подала [дівчина] води напиться, указала шлях на брід, знову рушили машини. (І. Гончаренко)

без прям. дод., на що. Відзначати, виділяти, називати що-небудь, роблячи відомим, помітним. Приклади

– Нам доводиться не раз бачити вас у земськім собранії [зібранні] як гласного, як члена земства, котрий перший указував то на наші помилки, то на наші ще нові нужди. (Панас Мирний)
– Чи не можна було б сказати про все це тихо, без свідків, указати просто по-дружньому на помилки? (О. Донченко)

без прям. дод., на що і з спол. що. Звертаючи увагу на що-небудь, пояснювати, розкривати його сутність. Приклади

Всі визначні твори .. виросли й ростуть із народного ґрунту. На це не раз указував Горький. (М. Рильський)

без прям. дод., кому, розм. Наказувати кому-небудь, робити зауваження, давати розпорядження, повчати. Приклади

– Ти мені не вказуй! – закричав Гнат і стукнув здоровою рукою по столу. (Григорій Тютюнник)
– І чого це Мстислав буде нам указувати? Самі знаємо, що робити, – галасували гості. (А. Хижняк)
– Відомий вчений .. правильно вказує, що живитися треба досягненнями нового життя! (О. Довженко)

без прям. дод., на що. Свідчити про що-небудь. Приклади

Ніщо не вказувало на присутність людського житла на цих суворих самітних берегах. (О. Донченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.