УДУШАТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

УДУШИ́ТИ

Заподіяти кому-небудь смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушити. Приклади
  • Де б і не добачила вона [Анна] його [Саву].., тут і кидалася на нього звірюкою й силувала [силувалася] вдушити. (О. Кобилянська)
  • – Ой, який же бо ти дужий! Коли б ще трохи дужче – задушив би мене навіки! – Удушив би, кажеш? (Марко Вовчок)
  • Навіть приречений на смерть до останньої хвилини, поки його не скосить куля або не вдушить на шиї петля, надіється на якесь чудо. (Д. Бедзик)
  • Знов кидається у бій [гуцул] і валить топірцем направо-наліво, аж поки не седуть [сядуть] на нім десіть [десять] душ, не скрутять в'язи, не вдушать, навалившися всіма тілами. (Г. Хоткевич)
Утруднити дихання або отруїти (димом, газом і т. ін.). Приклади
  • Дітей мало не удушили у тісному, непровітрюваному приміщенні. (з газ.)
перен. Довести до знемоги, смерті, загину; знищити. Приклади
  • – Люди добрії – гукнув Карпо, наближаючись до громади .. – Тепер він [Притика] умер, – хто, як не громада, за нього повинна платити? – Брешеш! Не вмер, а околів! – гукнув Грицько. – Не вмер Данило, так болячка вдушила! – хтось сказав з громади. (Панас Мирний)
перен. Силою покласти край розвитку, діяльності, існуванню чого-небудь. Приклади
  • Вдушив [Храпков] принишклий було біль виразки й зовсім спокійним тоном лікаря повідомив: – Ні, не повернулася вона [Любов Прохорівна], Саїд Алі. (Іван Ле)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.