УДОВОЛЬНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, прохання і т. ін.; задовольняти. Приклади

Верткий Вано кружився між столами, ставив і прибирав пляшки і кухлі, вдовольняв нескладні потреби своїх гостей. (Н. Рибак)
– Хіба я не гідна того, щоб він [Сагайдачний] удовольнив моє бажання? (З. Тулуб)
Я вдоволив його бажання, обіцяючи визичити потрібну книжку. (О. Кобилянська)

Давати кому-небудь щось потрібне, бажане в достатній кількості, до повного задоволення. Приклади

– Гамазеї, ті, що по його [царя] повелінію [повелінню] нам давно треба було поповнити, а ми об тім і не думали та увесь хліб поїдали, чи могли б нас удовольнити, хоч би і зовсім повні були? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Всіх приймали, всіх вітали, Всіх уміли вдовольнити, Тільки нашого поета Пан забувся запросити. (Леся Українка)
Оточений в тісній купі шляхти, бився, вдовольняючи свою жадобу помсти, звитяжний полковник уманський Ганджа. (Я. Качура)
– Вірно, сину мій! Пий! Удовольняй спрагу свою, – підливав йому [колишньому невільникові] сивобородий сеїд, залишаючи свою чарку порожньою. (З. Тулуб)
Потім, коли уже голод і спрагу вони вдовольнили, Згадувать всіх і оплакувать стали супутників любих, Що з корабля похапала й поїла зажерлива Скілла. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Серцем своїм розуміла [мати] його допитливість дитячу, хоч і не завжди могла ту допитливість вдовольнити. (П. Колесник)

Робити приємність кому-небудь, викликати почуття задоволення в когось. Приклади

Галя втирала носа, чухала там, де свербить, або ще чим іншим удовольняла дітей... (Б. Грінченко)
Соломія усе старалася оддячити циганам за рятунок і захист; однак те, що вона робила, не вдовольняло старого цигана – вона це помічала з його лихих поглядів, з його бурчання. (М. Коцюбинський)
Потім Мезентія доспіхи На пень високий насадив [Еней], І се робив не для потіхи, А Марса щоб удоволив. (І. Котляревський)
– Пиріжками його [онука] ще, може, й не вдовольниш, хоч би вони й з кишмишем. (І. Микитенко)
Кожний старшого прикажчика поспішавсь удовольнити. (Є. Кротевич)

Бути, виявлятися відповідним до чиїх-небудь вимог, сподівань. Приклади

Одна та музика не вдовольняла його. З досадою кидав денцівку і слухав інших мелодій, що жили в ньому, неясні і невловимі. (М. Коцюбинський)
Ґава не жалував ані рук, ані ніг, ані горла .. А тим часом заробіток сей уже не вдоволяв його. (І. Франко)
Менш за все нас [письменників] повинна вдовольняти роль фотографа народної мови. (О. Довженко)

УДОВОЛЬНЯ́ТИ