УДОВОЛЕНОГО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УДОВО́ЛЕНИЙ

Дієпр. пас. до удовольни́ти 1–3. Приклади

Ми з товаришем одягнулись та загримувались жебраками-п'яницями .. Нам подавали копієчку.., а сторожі виганяли нас з перону станції. І що гірше з нами поводилися, то більше було вдоволене акторське почуття. (з мемуарної літ.)
Глущук, вдоволений тим, що довідався про добру новину, спішив порадувати свою Катерину і сусідів з Села Руського. (С. Чорнобривець)
Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева. Людина була вдоволена з своєї роботи. Підвелася, шукаючи обабіч пальних речей. (Ю. Яновський)
Коли взявся, то вже його не відірвеш, до пізньої ночі звідти [з роботи] не відкличеш, прийде потім, як вичавлений, проте вдоволений, що діло своє зробив. (О. Гончар)

у знач. прикм. Який відчуває удоволення (у 2 знач.); який удовольнився чим-небудь. Приклади

Андрій Маркович зареготався, удоволений. (С. Васильченко)
Я віддалася “приватній філософії”, щоб казати, вже словами доброї Марко, і живу собі спокійно, цілком удоволена. (О. Кобилянська)
Хатні дивилися на Захара вдячними, вдоволеними очима. (К. Гордієнко)
Відразу його похмуре лице стало вдоволеним. (Ю. Шовкопляс)
– Оце так всадив! – в захваті загомоніла молодь. – Ось так влучати – повчитися треба! Біля гармати ще довго стояв вдоволений гомін. (О. Гончар)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.