УДАРЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Наштовхуючись під час руху на кого-, що-небудь, спричиняти удар, удари. Приклади

От величезний камінь при березі. Ударяючися об нього, вода викрутила дно, і там тепер глибоко. (Г. Хоткевич)
Балабуха ввійшов у пасіку. Одна бджола вдарилась в його лице, неначе хто її кинув з усієї сили. (І. Нечуй-Левицький)
Вдарившись буферами, шарпнувся, зрушився з місця ешелон. (О. Гончар)

Наштовхуючись на кого-, що-небудь, зіштовхуючись з кимось, чимось, зазнавати болю від ударів; забиватися. Приклади

Марія спіткнулась і з усієї сили ударилась об піч лобом. (І. Нечуй-Левицький)
Бригадир дав Мишуні перше доручення – допомогти кріпильникам. Хлопець так рвонувся, що вдарився головою об покрівлю. (Ю. Яновський)
– Де ж Іван? – Хай його кат бере! – сердито тріпнула рукою і боляче вдарилася пальцями об .. ослін. (М. Стельмах)
* Образно. Шумів ліс, іще раз ударилась грудьми об нього буря і вдруге труснула, і втретє загула, дожидаючи своєї пори. (Ю. Яновський)
* У порівн. Ступивши швидкою ходою ступнів з десяток, зупинивсь [Петро] ізнов, наче об стіну вдаривсь. (П. Куліш)
– Моя ти доленько! Без його Що я робитиму? До кого Я прихилюся?.. – І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась, і трупом пала Під саму браму. (Т. Шевченко)
Плутаюсь я між могилами та й плутаюсь. Двічі вдарилась лобом об кам'яні хрести, аж синяки собі понабивала. (І. Нечуй-Левицький)
Ударилась об землю ластівка – перекинулась старою бабою та й стала під вікном у Олени. (Марко Вовчок)

до кого, розм., заст. Звертатися до кого-небудь звичайно з яким-небудь проханням. Приклади

З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича. (Панас Мирний)
Я вдарилась оце до вас, моя госпоженько: усі люде кажуть, що ви .. багато вже декому запомагали. (Ганна Барвінок)
– Такий-то був мені сон, козаче! Проходить день, другий – ніяк його не забуду. Ударилась я до ворожки. (П. Куліш)

тільки док., розм. Відправитися, податися куди-небудь. Приклади

Вдарився я в Крим з чумаками. (Я. Щоголів)
Хаєцький, обкрутнувшись на перехресті, вдарився із своїм транспортом на північну околицю станції. (О. Гончар)
Самі вороги доокола, весь світ повний лютих звірів. Мов у темному, страшному лісі заблудила [Маруся] глупої півночі і, куди вдаритися, не знає. (Г. Хоткевич)

тільки док., на кого. Кинутися на кого-небудь; атакувати когось. Приклади

Та й затягла [Мотря]: “Ой чумаче, чумаче, хрещатий барвінку!” Дівчата й собі підхопили, а чумаки йдуть та тільки поглядають, а далі як ударяться на нас! Ми врозтіч. (Марко Вовчок)
Тільки Сивоок мужньо вдарився на ромеїв, сподіваючись пробитись, і таки звалив кількох. (П. Загребельний)

у що, розм. Почати з захопленням робити що-небудь, займатися чим-небудь. Приклади

А князь тим часом ударився в історію, почав пояснювати причини, що породили опришківство. (В. Гжицький)
Син теж любив птицю і в дитинстві собі майстрував крила, а тепер для чогось вдарився в невідому політику. (М. Стельмах)
Короткочасна робота вантажником на базі тільки навела його на думку вдаритись у комерцію з картками. (І. Цюпа)

у що, розм. Впадати у якийсь стан. Приклади

Не плач, не плач, дівчинонько, не вдаряйся в тугу, Велю тобі заміж іти, бо я знайшов другу. (з народної пісні)
У гнів, дурень, ударився: ні губами, ні зубами не достане [зірки]. (О. Ковінька)

УДАРЯ́ТИСЯ