УДАВИЛОСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
УДАВИ́ТИСЯ
Забити собі горло великим шматком їжі; подавитися.
Приклади
- Соловейко вдавився ячмінним колосом, а зозуля мандрикою вдавилась. (Номис)
- Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. (Панас Мирний)
- Раз якось удавилась [баба] глевким хлібом. (П. Панч)
- * У порівн. Він зустрівся з лютим поглядом свого Василя і замовк, як удавився картоплиною. (С. Чорнобривець)
- Ніколи Таня не бачила його таким. Губи бліді, надривно дихає, щось хоче сказати й не може – наче вдавився. (О. Гончар)
- Лука вдавився димом і довго відкашлювався. (С. Чорнобривець)
розм.
Заподіяти собі смерть, повісившись.
Приклади
- Тільки не лайсь Та не знущайсь (Бо кепська вийде справа, Як зашморгнусь Та й удавлюсь Стрічкою Станіслава)... (П. Гулак-Артемовський)
- Коли б не жив чоловік надією, то давно б удавився. (М. Стельмах)
- – На! з'їж оце своє писання та хоч вдавися ним! (І. Нечуй-Левицький)
- Згадала я зозульників дурних, – Бодай вони мандрикою вдавились, – Як кукувала я – за мною волочились, Тепер хоч би один на сміх... (Л. Глібов)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
УДАВИ́ТИСЯ
Див. вда́влюватися.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.