УБОГІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Який живе в нестатках, злиднях; бідний; протилежне багатий. Приклади

Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах. (Ганна Барвінок)
– Може, кого любить.., – говорить мати, – може якого сироту вбогого покохала. (Марко Вовчок)
[Виборний:] Тілько нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти. (І. Котляревський)
Та царські упадуть чертоги, І правда кривду спопелить, Коли навчиться люд убогий Громадою обух сталить. (М. Рильський)
Іван і Франка, тримаючись за руки, стояли біля стіжка, найубогіші за всіх у Селі Руському своїм маєтком і найбагатші в світі вірністю своєї любові. (С. Чорнобривець)
Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки. (М. Коцюбинський)
Син убогого шляхтича, новогрудського адвоката, і дочки економа, доброї господині, щирої католички, люблячої матері, Адам [Міцкевич] зростав в обстановці, що її в якійсь мірі можна назвати патріархальною та ідилічною. (М. Рильський)
– Якби ти взяв ще дівчину не вбогу, то, може б, якось ми і прожили. (Л. Костенко)
У вбогого щодня піст. (прислів'я)
На убогого скрізь капає. (приказка)
З багатого хоч я [Кармалюк] й візьму – убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю. (з думи)
Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати. (Т. Шевченко)
Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої, – не такий світ тепер. (М. Коцюбинський)
* У порівн. Сидить, як убогий за дверима. (прислів'я)

Такий, як у бідних, власт. бідним; недорогий, неякісний, з поганого матеріалу і т. ін. Приклади

В своїй цюпці убогій вона Перед дзеркалом збитим стояла І гляділа на себе, сумна, Що краса молодая щезала. (І. Франко)
Вона [Мотря] глянула на матерію, набрану на спідницю; матерія була убога, темненька, з червоними краплями. (І. Нечуй-Левицький)
Убога Демкова хата, звичайно повна самотності й суму, тепер здавалася йому царським палацом, бо в їй було його кохання. (Б. Грінченко)
– Я, – кажу, – палац будую для шпаків. Атож. Що твої вбогі шпаківні з трухлявих дощечок! (О. Донченко)
І хай злидні видавлювали жили на його міцних руках, проглядали з убогої одежі, але вони ще не добралися своїми зачерствілими мозолями до молодого серця. (М. Стельмах)
За тартаком небагата панська оселя, а проти неї костьол убогий, старий, без бані, неначе довгий дім, оббитий драницями. (І. Нечуй-Левицький)
Перед кожним приходом Олдріджа в убогій Тарасовій майстерні починалася генеральна чистка. (О. Ільченко)
Прийшла весна – сибірська, блискавична, Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив, Вона ж йому подарувала книжку – “Кобзар” Шевченків, що сама в тюрмі Оправила в обкладинку убогу... (М. Рильський)

на що, чим. Який має або містить у собі мало, недостатньо чого-небудь. Приклади

Особливо зв'язок з руськими громадами по угорськім боці був дуже важним ділом для Тухольщини, ба й для цілої стрийської верховини, багатої вовною та кожухами, та зате досить убогої на хліб. (І. Франко)
– Наші полки, шановне панство, убогі на зброю. (Іван Ле)
Оленчук ділився із своїм співрозмовником думками та згадками про своє життя, убоге радощами, багате горем, трудне й трудове життя простої людини. (О. Гончар)
Де ж вона [молодь] поділася? Невже ж вона така убога на талан або незначна на силу? (Панас Мирний)
Серед того заскорузлого в формалізмі і убогого духом товариства Борис повертався свобідно, не як вищий, але як чоловік з іншого світу, як якийсь гість з чужих сторін. (І. Франко)

Невеликий, незначний обсягом, кількістю; мізерний. Приклади

Товариство почало виходити з куреня; здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку. (Панас Мирний)
На баркасі сиділи козацькі жінки зі своїми вбогими статками. (Б. Лепкий)
Попереду стелився звичайний, порізаний на вбогі вузенькі смужки степ. (Я. Качура)
Незатягнутий гетьманів пояс сковзнувся по ногах і впав, ледь-ледь забрязкотівши убогим сріблом. (Іван Ле)
І сипались лаври убогі До куцих кривавих ніг. (В. Симоненко)
Уже він не запрошував до себе ієромонахів .. А коли котрий і заходив до його непроханий, то Копронідос подавав трапезу дуже вбогу. (І. Нечуй-Левицький)
Убогий куліш, яким шанувала іноді гостей свого сина сторожиха-мати, здавався їм смачнішим, ніж домашні ласощі. (С. Васильченко)
Безжалісна музо! .. Невже тобі заздро, богине, на вбогеє щастя моє? Те щастя, то був тільки сон. (Леся Українка)
І здався він сам собі вперше в житті маленьким і немічним, що прожив, певно, дуже жалюгідне й убоге життя, зовсім не те, яке треба було. (О. Довженко)
Прощай, убогий Кос-Арале. Нудьгу заклятую мою Ти розважав-таки два літа. Спасибі, друже. (Т. Шевченко)
Убогий, дикий край! Весною бруд і холод; Улітку чорний степ: ні затишних гаїв, Ні виноградників, ні золочених нив. (М. Зеров)
* Образно. Несказанно зачарований Вашою “Харитею”, я почав розпитувати своїх знайомих: де се взялося таке добро на нашій убогій ниві? (Панас Мирний)
Вибіжить з яру розпатлана темна розпука, розкине руки, впаде на голу вбогу землю й істерично заридає. (М. Хвильовий)
Очі [Ісен Джана] вмилися вбогою сльозою. (Іван Ле)
Там, де невільниці собі сліпили очі При світлі каганця убогім і чаднім, Де спини гнулися ще змолоду жіночі, І розум тьмарився, і в хаті слався дим, – Дорога стелеться, ясна і безупинна, Шляхів заказаних у праці вам нема. (М. Рильський)

перен. Який не має в достатній кількості належних ознак, бідний змістом. Приклади

Яка ж убога в вас філософія... і нам такий вже не підходить крам. (В. Сосюра)
Одна річ – чай з казанка і зовсім інша – із самовара, та ще за столиком, навіть застеленим, хоч і брудною, а все ж скатертиною. Убога ілюзія майже забутого за роки війни родинного затишку. (А. Головко)
Писака лише переказав .. розмову з художником. Убогим юмором [гумором] заквітчав він проект художника. (Ю. Яновський)
Не заперечую: тяжко учення Еллади найтонші В вірші покласти латинські і все розповісти достоту. Силу зворотів нових, силу слів мені треба створити. Бо ж і предмети незнані, і вислови наші убогі. (М. Зеров)
Сходилось село. Сіряки і свитки перемішувалися з білими та червоними кожухами, в убогі фарби хусток молодиць вкраплялись квітчасті дівочі. (М. Стельмах)

Який має якусь фізичну ваду; покалічений. Приклади

[Хромець:] Я чоловік убогий. Безсильні в мене, а здорові в нього [сліпця] ноги, Не переліз би в сад я без його підмоги. (І. Франко)
І думав менший з них [братів]: навіщо жить таким Калікам немощним, убогим нетіпахам? (М. Рильський)
Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, замлілих та захарчованих молодиць. (І. Нечуй-Левицький)
Між деревами, в наметах рудого листу, щось пахло непевне, осіннє небо нудьгувало понад бульваром – і все те сіре, слизьке, убоге – ворони вкрили сіткою крил, засіяли грубим, скрипучим криком. (М. Коцюбинський)
Без притулку плющ зелений в'яне, Я не зав'яну, я знайду руїни, Я одягну обдерті, вбогі стіни. (Леся Українка)
Миршава убога фігурка в подертій кожушині; ноги тоненькі, як стебельця, слезливі очі жалібно мругають, рот запалий і кривиться щохвилі в зигзагову скорботну лінію. (Г. Хоткевич)
Заплющити б очі і не дивитися на той убогий колос, що сухотними дитячими рученятами вигрібається з пирію, скаржиться своєму господареві: “Що ж ти забувся за нас?..”. (М. Стельмах)
Душе моя, Чого ти сумуєш? Душе моя убогая, Чого марне плачеш, Чого тобі шкода? (Т. Шевченко)

перен. Духовно обмежений; нікчемний. Приклади

А ви, святиє предотечі, По всьому світу розійшлись І крихту хліба понесли Царям убогим. (Т. Шевченко)
В найтяжчі для імперії дні її [цариці] августійший муж і вона на грандіозних придворних балах шикують у шатах Олексія Михайловича і його дружини, а сановники одягають боярське вбрання. Маскарад убогих блазнів, що безнадійно відірвалися від древа історії. (М. Стельмах)

УБО́ГИЙ