УБИРАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УБИРА́ТИСЯ

у що, до чого і без дод. Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). Приклади

Смутна і невесела убиралася у своїй хаті панна хорунжівна, Йосиповна Олена. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Озирнулася Наталя й бачить, що круг неї дівчата встають, убираються... (Б. Грінченко)
– А що, дочко! Час тобі убиратись до вінця. (І. Нечуй-Левицький)
– Чого це пан Купа задля чумаків так убирається? – пошепки спитав Михайлик. (О. Ільченко)
Хороша була та Катря. Було, оце, як убереться – єдиначка, то вже нічого не жалували для неї, – плахта на їй шовкова, хустка з золотими квітами, з золотою габою, – зав'яже, а з правого боку квіточка. (Марко Вовчок)
От і свято прийшло, великдень. Вимилась, вичесалась я, убралася, – як та маківка серед огороду. (Панас Мирний)
* Образно. Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє, все, що є на сім світі найкращого, все зібрала на пишний убір. (Леся Українка)
Зимно становиться... Трави й квітки хутко вбираються в білі свитки. (О. Олесь)
Старий кавалер .. убирався по-старосвітському, носив превисокий циліндр на голові, трохи не до хмар, ще й якогось рудого, кофейного кольору, і все збирався женитись. (І. Нечуй-Левицький)
[Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу, мосьпаненьку, мав на своїм оці; вона буде добра невістка, мосьпаненьку! Любить чистенько убратись, красива, моторна!.. (М. Кропивницький)
– Папа кажуть, що й вони грали, – сміливо обертаючись до Балабухи, промовила Олеся. – Та ще й убирались за панну. (І. Нечуй-Левицький)
[Лісовик:] Доню, давно готові шати для царівни, але вона десь бавилась химерна, убравшися для жарту за жебрачку. (Леся Українка)
Виготовили й маски .. Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало – убрався в свиню. (О. Ковінька)
Я навіть причепився був до бабусі: ким мені вбратися? (Л. Смілянський)

Прикрашати себе чим-небудь. Приклади

– Було, як уберуся в квітки та в стрічки, то всі парубки на мене очі витріщають. (І. Нечуй-Левицький)
Да почне було [Духанка] прибиратись, мов до вінця, уквітчається; як нічим, то хоч, гіллечка наламле [наламає] з сухих гвоздиків або калиною вбереться. (Ганна Барвінок)
– Я така рада. У квітки вбралась, у намисто, кожушанку наділа, стьожки почепила – пішла. (А. Тесленко)
* Образно. Убрався обрій вороноконій у смерк, у репет, у крик, у кров. (В. Стус)

у що, чим, перен. Вкриватися листям, квітками і т. ін. Приклади

Далекі скелі, всі у заломах, м'яко убрались в зелень і виглядали, наче старий, потертий місцями оксамит. (М. Коцюбинський)
– Розтануть сніги, Все оживе, заспіва навкруги... В цвіт уберуться і ниви, і луки, Тихо замовкнуть, забудуться муки. (О. Олесь)
Як ото після чорної бурі, коли степ вбереться аж до виднокраїв в дикі тюльпани і наче вся планета цвіте красою, так було зараз на душі у Віталика. (О. Гончар)
Мороз береться, мабуть, дужче, бо вбрались в іній дерева. (Н. Забіла)
Наш дуб предковічний убрався сухим порохном. (В. Стус)

тільки док., розм. Забруднитися або обсипатися, вимазатися чим-небудь. Приклади

Зо всього маху вона грякнулася на землю, розбила ніс, убралася у куряву. (Панас Мирний)
Підеш у сад – так в реп'яхи і вберешся, – колючий зробився [сад], мов їжак. (Ганна Барвінок)
Не ходити ж йому нетіпахою, бо тоді люди все на Катрю звернуть. Мовляв, жінка діжу місила, а чоловік у тісто вбрався. (В. Кучер)

Споряджатися, лаштуватися кудись. Приклади

Убирайся, молодий козаче, – Завтра, завтра похід буде! (з народної пісні)
Сонечко звернуло вже на полудень, як Мелашка та Горпина, поприв'язувавши шапки на копах, стали убиратися додому. (Л. Яновська)
Одного разу сиджу я – бачу, мій дяк іде; устаю і радію йому, та бачу, він у дорогу убрався. (Марко Вовчок)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

УБИРА́ТИСЯ

Не гаючись іти, від'їжджати звідкись; забиратися. Приклади

[Хор:] Який соцький ти без бляхи! Геть же швидше на всі шляхи, Геть же, к бісу убирайся. (М. Кропивницький)
[Олекса:] Та я казав йому [Сербину], щоб не смів він ходить за нами, щоб убиравсь своєю дорогою. (С. Васильченко)
Еней же з бабою старою, То сяк, то так, попід рукою, Тихенько од бровка убравсь. (І. Котляревський)
– Та я й сам рад звідси заздалегідь убратися. (П. Куліш)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

УБИРА́ТИСЯ

Див. вбира́тися¹.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.