ТЯМОВИТА — ТЛУМАЧЕННЯ

ТЯМОВИ́ТИЙ

Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий, тямущий. Приклади
  • За молодих літ баба (а не дід) тямовита була і рухлива – старалась про дітей. (Ганна Барвінок)
  • Дітлахи виявилися тямовитими. (З. Тулуб)
  • – А Левка навчила читати? – Так то ж Левко. Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.