ТЮРК

Див. тю́рки.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТЮ́РКИ

Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). Приклади

Кремезний ставний тюрк щось сказав, поважно погладивши свою пишну чорну бороду. (Олесь Досвітній)
Вірші Сабіра були джерелом натхнення для волелюбних тюрків. (з газ.)
Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього. (О. Донченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.