ТУМАНІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ТУМАНІ́ТИ
Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним.
Приклади
- Потім краплі впали теплі, туманіє далина. (М. Рудь)
- Туманіє і губиться в долині село. (І. Цюпа)
- Він зупинився, щоб іще трішечки помилуватися Беєвою горою, яка туманіла у світанковім присмерку. (Григорій Тютюнник)
- Сонце туманіло від димів. (Ю. Бедзик)
- Він поглядав на біломармурове плече Зосі, на профіль її лиця і почував, що вона панує тепер в його серці, що вид Гані усе далі й далі одсувався, туманів. (І. Нечуй-Левицький)
- Туманіє образ бабусі... (В. Сосюра)
Застилатися, заволікатися слізьми (про очі) або потьмарюватися (про зір, погляд, очі).
Приклади
- Мати порається коло печі, очі її тьмаряться, туманіють. (С. Васильченко)
- [Гадюка:] І мої вже вуха глухнуть, туманіють очі!.. (М. Кропивницький)
- Очі в нього туманіють, дих [подих] гарячий і швидкий... (В. Сосюра)
- Пекла в серці скорбота, туманіло в очах. (В. Кучер)
- Від хвилювання спирало віддих, туманіло в очах. (О. Гуреїв)
перен.
Втрачати здатність ясно мислити; чманіти.
Приклади
- Живу... Дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пилом припадаю – якось дурнішаю, якось туманію. (Марко Вовчок)
- Туманію ще більше. Ні сліду думки. (М. Коцюбинський)
- Він аж туманіє від повноти свого щасливого почуття. (О. Гончар)
Робитися тьмяним, мутніти, покриваючись інеєм, найдрібнішими крапельками роси від холоду (про металеву, дерев'яну та інші поверхні).
Приклади
- Пенсне його туманіє від морозу. (Григорій Тютюнник)
- Туманіли вагони червоні, чорний привид гарматами гув. (В. Сосюра)
перен.
Ставати похмурим, невеселим.
Приклади
- Лице Петра Івановича туманіє, хмуриться ясне чоло. (з мемуарної літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.