ТУЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ТУЛИ́ТИ

Притискати, прикладати що-небудь до чогось або пригортати кого-, що-небудь. Приклади
  • Обіймала [Марічка] за шию Івана та, тулячи до його лиця біляву голівку, стиха співала йому над вухом. (М. Коцюбинський)
  • Боязко оглядаючись, тулили до грудей плетені корзини з своїм добром селяни. (Ю. Збанацький)
  • Мати тулить мене до своїх грудей і вкриває поцілунками. (Л. Смілянський)
  • До старої підбігли внучата і жалісно заглядали їй у вічі, а вона тулить їх до себе. (М. Стельмах)
Розташовувати, поміщати що-небудь в тісному місці. Приклади
  • Семен з'ясував новоприбулим, що їхні клапті [землі] будуть скраю, бо незручно тулити їх посеред громадського масиву. (Ю. Яновський)
  • Пальмі необхідно багато повітря, тому тулити її на підвіконні не рекомендується. (з наук.-попул. літ.)
З'єднувати докупи. Приклади
  • Вона вже щось різала, міряла, тулила клейстером докупи. (Л. Яновська)
  • Щипала [Тетяна] на обніжку блакитно-огневі черевички, вибирала з них найкращі й механічно тулила в букетики. (С. Васильченко)
  • – Хіба то я вареники тулила? (Панас Мирний)
перен., розм. Пов'язувати кого-, що-небудь із кимось, чимось. Приклади
  • – Бога ви не боїтеся, отакої шкоди наробити!.. – Чого нас до тієї шкоди тулити? (Панас Мирний)
  • Кожен кидав цій дитині вулиці чи з ласки, чи з серця прізвище, кожен тулив їй який-небудь епітет, кожен лічив своїм обов'язком чи приголубити злегенька, чи штовхнути добре. (Л. Яновська)
  • – Не хочу, щоб лихі язики тулили тебе до мене. Чуєш? Левко знову дивується: – От ніяк не доберу в своїй голові: чого ти, дівко, так в'їлася в мене? (М. Стельмах)
  • Місцевий куркуль, у котрого Іван батрачив, тулив йому за дружину свою придуркувату доньку. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТУ́ЛА

Сагайдак. Приклади
  • Лучники-стрільці тримали в руках луки, за спиною у них висіли тули з стрілами. (А. Хижняк)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.