ТУБІЛЬЦЯМИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ТУБІ́ЛЕЦЬ
Уродженець і корінний житель якої-небудь (перев. віддаленої від центрів цивілізації) місцевості або країни на відміну від приїжджого або іноземця.
Приклади
- – От і до берега я досягнув і вже був у безпеці, Але тубільці лихі, що мене уважали за здобич, Збройно напали на мене. (М. Зеров)
- Захищаючись від смертоносної мухи [це-це], тубільці палили ліси, нищили рослинність, вигублювали звірину. (з наук.-попул. літ.)
заст.
Корінний житель будь-якої місцевості.
Приклади
- – Ведмеді ходили в степи Ляхистану і жерли тубільців. (З. Тулуб)
- Ми розмовляли про ніжні пахощі степів, які може відчути лише чутливий ніс тубільця. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.