ТРУСИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ТРУСИ́ТИСЯ

Хитатися, коливатися; дрижати. Приклади
  • Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець. (І. Котляревський)
  • Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились. (І. Нечуй-Левицький)
  • Гарячий кулемет труситься у міцних руках Шестакова, мов хоче вирватися. (О. Гончар)
  • Від гуркоту зеніток трусилися будинки. (О. Донченко)
  • Навколо розлігся регіт, трусилася од сміху навіть Мокрина Карпець. (М. Стельмах)
  • Еней спросоння як схопився, Дрижав од страху і трусився. (І. Котляревський)
  • Слуха молодиця і вже не сміється: .. на очах тремтять сльози; вся труситься і хапається за стіл, щоб не впасти. (О. Стороженко)
  • Змерз подорожній, аж труситься бідний, Мороз витискає душу із тіла. (М. Коцюбинський)
  • Старший лейтенант, командир роти, трусився під купою накиданих на нього ковдр та шинелей – у нього був приступ малярії. (Ю. Яновський)
  • Лице її було бліде, руки й ноги трусились, очі як вугілля тліли. (Панас Мирний)
  • Голова Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче він ладен був кинутися на зятя і побити його. (М. Чабанівський)
  • У Олени губи трусяться, слова сказати не можуть. (Григорій Тютюнник)
перен. Відчувати страх, переляк; боятися. Приклади
  • – На те, – каже, – щука в морі, Щоб трусивсь карась. (Л. Глібов)
  • – От, боже мій, – каже [жінка] .. – Поки вже ми отак і труситься будем тебе? (А. Тесленко)
  • – І яке їм діло до того, хто як живе? Коли самі не вміють з людьми жити, коли самі трусяться над усім. (Панас Мирний)
  • Той над закопаним золотом труситься, чахне. (М. Зеров)
  • – А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою. (З. Тулуб)
  • Густав обурений... Доки він з матір'ю буде труситися над кожною кроною. (А. Хижняк)
  • – А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла! попідвіконням піду, а не хочу твого хліба, що ти даєш і трусишся. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – У вас, каже, все погане, а самі ж завидющі, жаднючі, аж трусяться. (О. Довженко)
до чого або з інфін., перев. з част. аж, перен., розм. Мати велике, нестримне прагнення до чогось, якесь бажання. Приклади
  • Еней і сам трусивсь до бою. (І. Котляревський)
  • – Я своєму чоловікові колись теж так відповідала, а сама, правду кажучи, аж трусилася заміж. (С. Добровольський)
  • Колишній червоногвардієць Миколюк аж трусився в нетерплячки довідатися від Марка про політику, про японця і про бурхливе столичне життя. (І. Кириленко)
Трясучись, їхати на коні, на возі, у поїзді тощо. Приклади
  • Коні вчвал пішли – і глянув З посміхом Вільям величний, Як нещасний коментатор На ослі за ним трусився. (Леся Українка)
  • Коли б позавчора вранці він .. відчув у собі таку певність, не довелося б сьогодні труситися в вагоні. (Н. Рибак)
  • За якусь хвилину ми вже трусилися на скрипучому возі. (І. Муратов)
Сипатися, сіятися. Приклади
  • Сніг трусився в стріхи, наче сухий пісок. (І. Нечуй-Левицький)
  • Схиляю голову до мучника. А в нього вже летить-труситься мука. (М. Стельмах)
  • * Образно. Прислухається княгиня – тільки сміх, Тільки труситься сміх. (П. Тичина)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.