ТРУДНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). Приклади

Пита [дівчина]: чи трудна в їх панщина? Каже: трудна. (Марко Вовчок)
Дорога через ту пущу [на Печерській горі] була дуже трудна: то крутилась поміж деревом, то спускалась у байраки, то обходила кудлатії кучугури. (П. Куліш)
Наука спочатку забавляла його, але потому щось ставала усе труднішою. (Н. Кобринська)
Жанр наукової фантастики – вельми складний і трудний літературний жанр: робота в цьому жанрі вимагає не тільки знання життя, не тільки літературної майстерності, але й всебічної і ґрунтовної наукової підготовки. (Ю. Смолич)
– А на коняку, – ох, скільки тих карбованців треба! Та які вони й трудні нашому братові, біднякові... (А. Головко)
– Куди шматок хліба не пожене людину, – знову повторив. – Ох, і трудний він, як саме життя. (М. Стельмах)
Ноги в неї [Соломії] тремтіли од трудної ходні. (М. Коцюбинський)

Пов'язаний з великим фізичним чи розумовим напруженням, зусиллям. Приклади

Прихилитися б у затінку до зеленої землі, і вона б почала жадібно вибирати з тіла всю вагу, зібрану за трудний тиждень жнив. (М. Стельмах)
В ці дні трудні Петро Ковшар аж схуд, зате на ділі всім показав, що він шахтар, що має руки вмілі і добрі в голові думки. (П. Дорошко)
Старість без подружжя трудна й гірка. (Ганна Барвінок)
– Б'єшся-б'єшся, як та риба об лід; а що того заробітку? Що заробив – те і віддав; а собі знову позичай... Трудне наше життя! (Панас Мирний)
Цілою своєю істотою тішилася [Дарка] з свого молодого життя, з молодої, але вже загартованої сили, винесеної з трудного дитинства. (Леся Українка)
[Ромодан:] Спасибі, що прийшла в трудну для мене хвилину... (О. Корнійчук)
Зима надходила трудна. Марія з літа не робила, бо на кого ж двох дітей покинути? (І. Муратов)
– Та воно, діти, рік трудний... – Ніхто не каже, що легкий, – все більше розпалювалась Вутанька. (О. Гончар)
Скільки турбот, сподіванок, скільки глибочезної, мов надра землі, і трудної любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин)
Трудне щастя.
Олексій розпитує, якщо трудне та непонятне [незрозуміле] для нього у Четі-Мінеї. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Йому так не хотілося учитись... і урок трудний такий... (Панас Мирний)
Як і кожному авторові, а значить, і мені, грішному, хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне. (М. Коцюбинський)
Просить [Коген] мене забрати свою платню з каси. Трудна річ доволі, правду мовити: каса порожня. (М. Коцюбинський)
Він доносив князеві, що полишає службу через те, що літа й здоров'я не дозволяють йому клопотатись такими трудними справами. (Леся Українка)
Трудне завдання.

Який важко вживається з іншими людьми, з яким важко порозумітися, знайти спільну мову; незлагідний у стосунках, важкий (у 9 знач.) (про людину та її вдачу). Приклади

[Він:] А мені потрібна співчутливість, жалісливість до моєї творчості! [Вона:] Яка ти трудна людина. (О. Довженко)
– Невже ото все стирчить [Петру] у тій стайні? Маріоара пошепки каже: – Все сіна підкидає своєму коневі, хоч сіна того повні ясла. Трудний чоловік. (М. Чабанівський)

розм., рідко. Стомлений, змучений роботою, ходінням і т. ін. Приклади

– Кінчайте сівбу, Кифоре, та давайте ці коні під камінь на клуб! Живо!.. – Не горить тому ділові. Коні – трудні, бо з досвітку в роботі. А мені ще волочити ними треба. (В. Бабляк)
Дай на своє рам'я мені схилити трудне чоло. (Уляна Кравченко)
* Образно. Степ мов помер – заплющив трудні вії. (Л. Первомайський)

розм., рідко. Тяжко хворий. Приклади

Яковові трохи покращало; зате мати така трудна, така страшна. Після водохреща і вона пішла за батьком. (Панас Мирний)
Ряст у Данилка був дивним тройзіллям, і казав Данилко за всіма, коли хтось трудний одужував, – “о, вже виліз на ряст!”. (Ю. Яновський)

ТРУДНИ́Й