ТРИБУНИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ТРИБУ́НА
Підвищення для виступу промовців у залах громадських зборів, на майданах і т. ін.
Приклади
- [Валент:] Був я у суді тоді, як ти там промовляв. Дивую, як міг ти говорити! Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір. (Леся Українка)
- Митрофан не відмовлявся. Коли назвали його прізвище й ніхто не заперечив, вийшов до імпровізованої трибуни, вклонився людям і сказав: – Спасибі за довіру, миряни. (Микола Чернявський)
- З перших днів війни царський уряд закрив газети й журнали, що виходили українською мовою, і українські письменники лишилися без своєї трибуни. (з наук. літ.)
- Театр для Карпенка-Карого був не просто розвагою, а високою громадською трибуною, з якої можна було виголосити вогненне слово правди, розбудити в людині кращі почуття й поривання. (з газ.)
Споруда на стадіонах, площах і т. ін. здебільшого з розташованими уступами вгору рядами місць для глядачів або осіб, що приймають паради, вітають демонстрантів тощо.
Приклади
- М'яч метався по стадіону, немов ошпарений, то потикався в одні, то в другі ворота, то летів кудись вбік, інколи досягав навіть трибун. (Ю. Збанацький)
- Невеликі трибуни манежу були нагорі, ніби балкон у театрі, з них дуже добре видно все, що відбувається внизу на біговій доріжці. (В. Собко)
- Він дуже поспішав, щоб не спізнитися на демонстрацію. Катя теж заметушилася, заспішила. Але мама сказала, що їй нема чого квапитись, – на трибуну треба йти о дев'ятій годині. (Н. Забіла)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТРИБУ́Н
У Стародавньому Римі – назва різних державних і громадських службових осіб.
Приклади
- У першій половині V століття до н. е. плебеї .. добились права обирати власних службових осіб, які могли б захищати їх від насильства патриціїв. Ці плебейські службові особи дістали назву народних трибунів. (з навч. літ.)
- Військовий трибун.
Громадський діяч, видатний оратор і публіцист.
Приклади
- Ми знаємо Шевченка і як лірика м'якого, і як філософа глибокого, і як пісняра ласкавого, і як трибуна гнівного. (П. Тичина)
- В своїм тіснім кружку [гуртку] .. вони [паничі] не потребували ставати на котурни і драпуватися в тоги людових трибунів. (І. Франко)
- І уривчасто, і гнівно кидав він [П. Сагайдачний] принишклому Свиридовичу: – Так... Але я вже донесхочу наслухався нашого голотського трибуна. (З. Тулуб)
- І зрозуміли вони, що вирок поетові продиктувала цареві не стільки особиста образа, скільки страх перед ним як перед народним трибуном. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.