ТИСЯЧНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ТИ́СЯЧНИК
розм., іст.
Особа, відряджена куди-небудь у числі тисячі (тисяч) інших.
розм., іст.
Передовий робітник або колгоспник, який виробляє рекордну норму в тисячах одиниць (напр.: 1000% норми виробітку, 1000 центнерів буряків з гектара тощо).
іст.
Багатій, що володіє тисячним капіталом.
Приклади
- Він єдиний син тисячника-багатія. (Олесь Досвітній)
іст.
Начальник тисячі війська (зокрема у війську Чінгісхана).
Приклади
- Війська [Чінгісхана] виступали поділені на десятки, сотні й тисячі під командуванням своїх десятників, сотників і тисячників. (з навч. літ.)
- Тисячники сиділи, склавши руки на животі. Субудай мовчав, поглядаючи на них своїм гострим, мов шабля, правим оком. (А. Хижняк)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.