ТИСНІТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТИ́СНУТИ

кого – що і на кого – що. Налягати, давити своєю вагою, масою; натискати. Приклади

Кожний предмет має свою вагу й тисне на предмети, що лежать під ним. (з навч. літ.)
* У порівн. Важкі й похмурі Карпати ніби тиснули на озеро брилами холодного каміння. (В. Кучер)
– Інша в нього хвороба. Забула назву .. На війні, каже, найбільше на цю хворобу хворіють. Кров якось у жилах тисне дуже. (А. Головко)
– А це правда, Петре, що і кров із шкіри виступає, так тебе тисне на тих швидкостях? – нарешті запитує він. – І що, буває, й непритомніє ваш брат? (О. Гончар)
За плугом, згорблений теж і спотілий, орач поступає, Тисне чепіги грудьми, істиком скибу труча. (І. Франко)
Задні тиснули на передніх. Кожному хотілося бачити поле змагання. (О. Десняк)
Просто не вірилося, що тварина сама стане тиснути мордою на клапан [автопоїлки], з-під якого б'є свіжа вода. (К. Гордієнко)

кого, що. Здавлювати, стискати, обхопивши пальцями, рукою або руками. Приклади

Не раз обходила [Гінда] перекупок, що сидять із садовиною, та втягала в ніс приємний запах доспілих яблук, а крейцер так тиснула, що аж прилипав до руки. (Н. Кобринська)
Юрині пальці аж терпнуть – так міцно тиснуть вони рушничний приклад. (Ю. Смолич)
– Дихати вам дуже тяжко буде зі мною, – безжурно запевнив учитель. – Ого! – повеселів Мірошниченко. – Будете нас за горло тиснути, чи як? (М. Стельмах)
Слухає Гриць Прутик тих дурниць і не раз аж кулаки з досади один до другого тисне, бо аж сверблять, таку охоту має трохи побавитися товстим черевом пана писаря. (С. Ковалів)
До серця тисну з теплим болем я пальці радісні твої. (В. Сосюра)

кого і без дод., перен. Несправедливо обмежувати когось у правах, діях, жорстоко пригнічувати, не давати вільно жити; гнобити. Приклади

– Князь не дав нам ніякої оборони, а бояри, що тисли нас в часи спокою, зрадили нас у потребі. (І. Франко)
[Трохим:] Тепер проміж людьми шириться ремство. Чули ви, що подекуди коять з тими, що тиснуть людей?.. Краще б не накликать того лиха вам!.. (М. Кропивницький)
– Тепер уже нема тієї сваволі й мордобою. Зате тиснуть нелюди штрафами. (П. Колесник)
– Майте на увазі, що грубо тиснути на хлопця, ламати його самолюбство не годиться. (О. Донченко)
– На справжнього воїна найменше тисне та огидна сила, яка зветься пережитками капіталізму в свідомості людей. (О. Гончар)

кого і без прям. дод. Примушувати відступати; тіснити. Приклади

Троянці сильно наступали І тиснули своїх врагів [ворогів]. Не раз Латинців проганяли До самих городських валів. (І. Котляревський)
Козаки раптом гаряче кинулись у битву. Довго .. тиснули їх [жовнірів] до річки, бились завзято й таки одтиснули їх до самого берега. (І. Нечуй-Левицький)
Під'їхали кінні жандарми і стали тиснути на юрбу. (І. Муратов)
Вони триматимуться ще годину, добу, тиждень. Триматимуться, скільки буде потрібно. І скільки б не тиснув ворог – перелом станеться. (В. Козаченко)
Не доміркувався [Вовк] зради, А Микита на межі Аж у собі радість тисне. (І. Франко)

що і без дод. Бути тісним, стискувати (про взуття, одяг). Приклади

Душно в шатному кунтуші, облямованому куницею. Тиснуть гостроносі чоботи останньої моди. Але Горленко повний пихи. (З. Тулуб)
Сеспель поспішав до казарми. Сьогодні навіть стоптані черевики не тиснули пальці. (Ю. Збанацький)
Тисла тісна кофточка. Вона стягла її з себе, розірвавши під рукавом. (А. Головко)

кого – що і без прям. дод., перен. Спричиняти фізичні страждання, викликати важке, болісне почуття; гнітити, непокоїти когось. Приклади

Я кілька разів запитував її, благав, щоб відкрила мені свою душу, поділилася зо мною всім тим, що тисне й турбує її. (І. Франко)
Страшний біль важким каменем тисне мені на голову, в ушах дзвенить щось і дзвякає, в скронях бухає кров... (П. Колесник)
А горе тисло, як обценьки, його і їх. (В. Сосюра)

кого – що і без прям. дод., розм. Запихати, засовувати. Приклади

Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. (Номис)
Став [Іван], два пальці в рота тисне Та як свисне ще й присвисне. (Л. Первомайський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИС

род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. Приклади

– Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі. (Ю. Яновський)
В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю. (з наук.-попул. літ.)
З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду – тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення. (з наук.-попул. літ.)

род. у. Деревина такого дерева. Приклади

Меблі з тису.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.