ТИРСОВІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ТИРС

У грецькій міфології – жезл бога виноградарства й виноробства Діоніса (у римській – Вакха) та його супутників, увитий плющем і виноградним листям, із шишкою пінії на верхньому кінці. Приклади
  • Всі [німфи] уквітчані вінками, Всі одкинулись зухвало, В гордовитих смілих позах, А в руках держали тирси. (Леся Українка)
  • Я снив, немов боги озвалися до мене: .. І цей – лицем, повитим в чорні шати, І цей, що з піснею в устах збирає Ситняк на дудки І братки темні І на своєму золотому тирсі в'яже На взір .. патериці дві гадюки... (М. Зеров)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИ́РСОВИЙ

Прикм. до ти́рса1. Приклади
  • Тирсовий пил.
  • Тирсова плита.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИ́РСОВИЙ

Прикм. до ти́рса2. Приклади
  • Міріади таких тирсових штопориків, роздмухуваних вітром, ворушилися тепер цілими днями по степу. (О. Гончар)
  • Колись безлюдний тирсовий степ радянська людина перетворила на неозоре море золотої пшениці. (з публіц. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИ́РСА

Дрібні частинки деревини, що осипаються під час її пиляння. Приклади
  • Бачила вона колись великі купи білої-білої тирси біля теслярів. Пиляли вони дерево, дзижчала пилка, і на землю сипався біленький порох. (А. Хижняк)
  • У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИ́РСА

Трав'яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і квітками, зібраними в пухнасту волоть; ковила волосиста. Приклади
  • Нагинає [вітер] верби в гаї, А тирсу на полі. (Т. Шевченко)
  • А пісня .. розлягається по тих степах, де колись тирса шуміла. (І. Нечуй-Левицький)
  • Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітерця починає тонко бриніти, як жива. (О. Гончар)
  • Основу травостою становлять тут [у Хомутівському степу] злаки – типчак, тирса, або ковила волосиста. (з наук.-попул. літ.)
  • * У порівн. – Добре сказав Данило, – стиха зауважили старі, хитаючи сивими, як степова тирса, оселедцями. (З. Тулуб)
  • – Ой коли ж тебе, серденько, ждати? – Як стане на степу вітер повівати, Очерет та тирсу по степу розсипати. (П. Чубинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.