ТАЛАНТА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТАЛА́НТ

род. у. Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. Приклади

Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше. (М. Коцюбинський)
Найбільшу користь своєму народові принесе той художник, у якого талант поєднується з передовим світоглядом. (з наук. літ.)
Франко поєднував у собі великий талант художника з глибоким аналітичним розумом ученого. (з наук. літ.)
– Наша Настя має талант і охоту до музики. (І. Нечуй-Левицький)
Пан Турковський щось не має таланту бавити гостей. (Леся Українка)
– Кажуть, що в мене талант є. – До вишивання? – До пісень. (С. Чорнобривець)

род. а. Людина з видатними природними здібностями. Приклади

Ви не знаєте кілько [скільки] то у нас талантів молодих. (В. Стефаник)
Це просто заздрість чистої води до справжнього таланту. (К. Мотрич)
Збірка [П. Тичини] “Сонячні кларнети” свідчила, що в літературу прийшов видатний талант. (з наук.-попул. літ.)
Лунали пісні, виступали танцюристи, демонстрували своє мистецтво аматори драматичних колективів, музиканти. То народні таланти змагались у ювілейному показі творчих досягнень. (з газ.)

род. а. У стародавній Греції, Месопотамії, Сирії – вагова та грошова одиниця. Приклади

Ще й подарунків, як гостю належить, йому надавав я – Золота гарного виробу сім йому дав я талантів. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.