СІЧЕТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
СІКТИ́
що.
Рубати що-небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати.
Приклади
- Приходили [удова і Галя] у місто і наймалися робити, де траплялось і що бог насилав: воду носити, городи полоть, сікти капусту, хати білити. (Марко Вовчок)
- – Скажи, будь ласка, дочко, куховарці, щоб зараз сікла м'ясо на товченики. (І. Нечуй-Левицький)
- Промиті розмочені гриби варять .. Відвар цідять, а гриби дрібно січуть. (з наук.-попул. літ.)
- Січе [Йонька] хмиз сокирою. (Григорій Тютюнник)
- Зарубали [явора] знову – Чують тиху мову: – Най тече кров з гілки, – Січіть – не зважайте, Та серденька тільки Мого не вражайте. (П. Грабовський)
- Сам тільки Несториця з кількома недобитками прибіг до царя, схиляючи повинну голову, яку, як відомо, меч не січе. (П. Загребельний)
- Велів [Еней] всіх [ворогів] сікти та рубать. (І. Котляревський)
- Вихопили [Володимир і старий] шаблі, почали рубати ворогів. Рубали, сікли. Перебили всіх. (В. Королевич)
- “Веди, Олег, нас! Хай огнисто січе наш меч потвори злі, аж поки жодного фашиста не буде більше на землі!”. (В. Сосюра)
- Дем'ян сторожко виставляє півголови над берегом вирви. Кулі січуть самісінький край, і одна дзенькає по Дем'яновій касці. (Ю. Смолич)
- Море сіре, злегка поморщене від вітру, весляр звільна січе його веслами. (І. Франко)
- Над чумацькою валкою кружляє у височині шуліка, могутнім розмахом крил січе блакить. (Н. Рибак)
- Стріляли кулемети, прожектори сікли туман. (Ю. Яновський)
- Гігантські мечі прожекторів метушливо сікли хмари. (Л. Смілянський)
- Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха. (К. Гордієнко)
кого і без дод.
Бити, карати (батогом, різкою, лозиною і т. ін.); шмагати, пороти.
Приклади
- Ще добре й не вимовив [писар], а хлопці вже і мотнулись: розперезали [Явдоху], положили, січуть... (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Він свою першу жінку канчуком сік, – і вмерла, бідна, від його побоїв. (І. Франко)
- У кімнатці стояла широка лава. Порфільєв здогадався: тут сікли дубцями арештованих. (П. Автомонов)
- * Образно. Кому хвала – кому хула .. Мене ж, мов мачуха, сікла Сувора критика, і що ж, Це я їй дякую й росту. (Л. Забашта)
- Височенні трави сікли по ногах, по руках. (О. Ільченко)
перев. у сполуч. зі сл. словами, язиком, кого і без дод., перен.
Говорити щось різке, неприємне.
Приклади
- Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити... (Марко Вовчок)
- – Прийде час – побачиш сама: не заслужив я тих слів, котрими твоя Софійка мене січе... (І. Муратов)
- І знову карала себе [Мар'яна], і видимими і невидимими сльозами оплакувала свій гріх, навіть не догадуючись, що вона чистіша і душею, і почуттями за багатьох тих, що сікли її своїми язиками. (М. Стельмах)
перен.
Сильно, безперервно йти, лити струменем (про дощ); періщити.
Приклади
- Настала середина лютого, із сонцем, із теплим вітром, .. сікли й дощі. (О. Кобилянська)
- Дощ січе, шипить, шумить, Хвиля злісно клекотить. (М. Рильський)
- Під чобітьми чавкає грязюка, зверху січе дощ. (В. Козаченко)
кого, що і без дод.
З силою бити, вдаряти (про дощ, вітер, сніг і т. ін.).
Приклади
- Був чотирнадцятий, був чорний рік. Похмурий дощ похмуру землю сік. (М. Рильський)
- Чулися страшенні удари грому та густе сичання дощу, що сік об брезент. (Ю. Збанацький)
- Вітер шарпав поли шинелей, кінці башликів, сік гострим снігом обличчя. (З. Тулуб)
- Сніг січе по щоках, налипає на віях, сліпить, але вона змиває його слізьми. (В. Речмедін)
- Січе завірюха січнева. (Л. Первомайський)
- Любо йому, що ніхто у світі не знає, як сікло його темної ночі дощем холодним, як глушило громами, блискавками палило. (С. Васильченко)
- Сікло, як градом, збивало з ніг, безпроглядною сухою каламуттю бушувало навкруги – від землі до неба. (О. Гончар)
кого і без дод., розм.
Безперервно й інтенсивно стріляти, обстрілювати із автоматів, кулеметів і т. ін.; смалити.
Приклади
- Виявивши місця кулеметних гнізд, вороги сікли по них з кулеметів і автоматів. (В. Козаченко)
- Юні месники йдуть, і січуть, і січуть автомати. (В. Сосюра)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СІК
Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів.
Приклади
- Любо .. глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці. (М. Коцюбинський)
- Прийшла до берези, сік точиться, пити хочу, та й не п'ю. (Ганна Барвінок)
- Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни. (М. Стельмах)
- Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком. (Григорій Тютюнник)
- * Образно. Минуло все! Жар [кохання] знищив силу тіла І соки мислі висушив.., пусто так любов минула. (І. Франко)
- * У порівн. Так любов до тебе всю мене проймає, як вино водицю, пахощі живицю, мов солодкий сік, що наскрізь проникає. (Леся Українка)
- * Образно. * У порівн. Сади Абхазії, ви знов переді мною! Пливуть тумани з гір; зоря, як сік гранат [гранатів]. (В. Сосюра)
- Яблука, призначені для переробки на соки треба знімати з дерев цілком стиглими, коли вони мають вже приємний смак і аромат (при побурілому насінні), але ще тверді і соковиті. (з наук. літ.)
- Томатний сік.
- Не забудьте ж діток Ви тоді убогих, .. Що для вас, панята, Віддали всі соки. (П. Грабовський)
- Драматургія Корнійчука, проза Яновського, Гончара, Стельмаха, поезія Тичини, Малишка, Воронька весь час живляться соками народного слова. (М. Рильський)
Рідина, яку виробляють залози травних органів, сприяючи травленню.
Приклади
- Стінки шлунка виділяють шлунковий сік, під впливом якого їжа починає перетравлюватись. (з навч. літ.)
- Коли наближається година, в яку звичайно дитина обідає, то у неї з'являється відчуття апетиту, починають виділятися травні соки. (з навч. літ.)
Волога та поживні речовини, що містяться в ґрунті і живлять рослинні організми.
Приклади
- Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша .. Рослини бояться навіть тягти сік з землі, пити холодну росу. (М. Коцюбинський)
- Усе, що сік землі ввібрало, її добро, її тепло, – В щедроті, в зелені буяло, Пагіння вгору підіймало, Колосся й листя налило. (А. Малишко)
- Люди пораділи: по дощах хліба одволожило, стеблина потягла соки. (К. Гордієнко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.