СЯЙНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СЯ́ЙНИЙ

Який сяє, яскраво світиться. Приклади

Сіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані З парубками гомонять. (Я. Щоголів)
В оксамиті небес потоки сяйних зір Нас заколисують. (М. Зеров)
* Образно. Тягли мене змолоду сяйні надії По щастя блискуче в країни чужії. (Я. Щоголів)

Який, відбиваючи світло, промені, блищить, випромінює сяйво. Приклади

Пахло весною, земля парувала; Крізь її кору трава пробивала [витикала] Жилки листочків своїх молодих, Вогких і сяйних од рос золотих. (Я. Щоголів)
Корогвоносці піднесли над духовенством сяйні від золота, срібла й самоцвітів корогви. (О. Довженко)

Наповнений світлом; освітлений, ясний. Приклади

Ти, як сонце, душу Мені освітила, Так, як ранок сяйний, Розігнала тугу. (М. Костомаров)
Сняться акторам сяйні рампи театрів. (В. Коротич)
Сяйний зал.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Однокр. до ся́яти. Приклади

Далеко за річкою блиснуло щось .. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь. (М. Коцюбинський)
Теплий сонячний промінь упав на Гордія, сяйнув йому просто в вічі. (Б. Грінченко)
Десь далеко, в глибині темного подвір'я, сяйнуло світло, що вирвалося з хати. (С. Голованівський)
Засміявся Валерик, сяйнувши своїми дрібними, як білі іскри, зубенятами. (О. Гончар)
Генерал, усміхаючись, розстебнув своє шкіряне пальто, сяйнувши рясними орденами. (О. Гончар)
– А чого це ви нас уникаєте? – лукаво сяйнула вона очима. (Яків Баш)
Коли потрапив [Шафорост] в орбіту знатних, йому сяйнуло славою,почестями, а за славою прибуло і влади. (Яків Баш)

перен. Зненацька з'явитися, виникнути (про думку, здогад і т. ін.). Приклади

Нова думка, як блискавка, сяйнула Даринці в голові: а що, як Лиску [козу] запрягти в возик! (І. Вирган)
Де вона її [пісню] чула? І не встигла додумати це, як щось уже сяйнуло в пам'яті, боляче вразило в саме серце. (О. Гончар)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.