СХОРОНЯТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
СХОРОНЯ́ТИ
Зберігати, тримати що-небудь в доброму стані; намагатися залишити незмінним, не давати пропасти, зникнути.
Приклади
- Схороняє військовий музей подарунок за нашу відвагу. (М. Упеник)
- В Закарпатті, за давнім законом гір, людина повинна схороняти в лісах урочисту тишу. (О. Ільченко)
- Прилетіли орли. Так зраділи, коли побачили, що діти їхні живими зосталися; нагодували вони їх, а потім і питають бабу: – Чи не відомо вам, бабусю, хто це наших діток схоронив від вогняного дощу? (з казки)
- Якось зійшлись дерева на віче велике обирати собі водія. Та такого, щоб і господарем був серед них.., і од напасті схоронив. (П. Колесник)
- Кров стару століттями нащадок У ґудзуватих жилах схороняв. (М. Бажан)
Ховати щось від інших у якому-небудь місці.
Приклади
- Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Т. Шевченко)
- Здати в архів... поховати цебто. Це значить, що архівщики [архіваріуси] поставлять на папці свій номер і назавжди схоронять від людських очей. (В. Логвиненко)
- Він переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив. (М. Стельмах)
тільки док.
Поховати кого-небудь.
Приклади
- А вже твою милу схоронили. (Сл. Б. Грінченка)
- Схоронили Луку на новім кладовищі, на тому місці, де колись була його нива. (Ю. Мушкетик)
- Ватутіна могила. Тут прах його столиця схоронила... Проходять люди, б'ють йому чолом. (І. Гончаренко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХОРОНИ́ТИ
Див. схороня́ти.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.