СХИБИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін.; помилитись. Приклади

Можна вибачить мені на сей раз, бо за весь час, що ми в Києві, всього раз сталося, що я схибила в листуванні. (Леся Українка)
Щоб не схибити, бува, тлумачачи те чи інше розпорядження, краще вивчити його напам'ять. (О. Полторацький)
Він чергує перший раз! Стежить Славик у тривозі, щоб не схибити ніде... (Н. Забіла)
Підпільний комітет не схибить і діятиме так, щоб не відбиватися від ворога, а нападати і бити його. (Д. Бедзик)
– Відшукаємо його, викупимо. Конче відшукаємо. На цей раз не поталанило, вдруге не схибимо, – говорив Панас. (З. Тулуб)
Не схибнув [Кирило Іванович] ні разу, так що через рік сидів уже на місці помічника столоначальника. (Панас Мирний)
Себе з нас кожен почуває зодчим, І хай ми творим без взірців – дарма. Ми не відступим. Не схибнем. Не збочим. Ми віримо. Вагань у нас нема. (П. Дорошко)
Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок всадив... (Панас Мирний)
Перші два рази вона влучила, третій постріл схибив. (О. Донченко)
Так хвилювався [Данько], що, певне, схибив, бо бандит продовжував повзти. (І. Цюпа)

кого, що і без прям. дод. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.). Приклади

Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь... Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила його. (Панас Мирний)
Нашого танкіста не схибив гострий зір... (В. Сосюра)
Загугонить [юха] на тихому вогні. Де уже де, а тут твій смак не схибить: Всього в ній є, і диму теж вповні. (В. Бичко)
До останнього подиху він буде нищити нечисть, що ступила на землю його батьків і дітей. Не схибне око, не затремтить рука, не здригнеться серце. (М. Стельмах)

Загубити правильний напрямок руху, дорогу і т. п.; збитися. Приклади

– Хтось з дороги схибив та перевернувся долі. (І. Франко)
Йдучи попереду, Оленчук все частіше зупиняється, щоб зорієнтуватись. Потім, мовби виправдуючись, звертається до Бронникова: – Вірите, товаришу комісар, ніколи ще так не боявся схибити, збитись у Сивашах, як оце зараз... (О. Гончар)
Той не схибить, хто бачить крізь хащі нічні Чорноморських рибалок вогні. (М. Рильський)
Чемний, культурний [лейтенант міліції Кульбака], одначе якщо ти де-небудь схибив, не у той бік задивився, кишені чиїсь переплутав, уже він тебе за шкірку та в дитячу кімнату міліції для ближчого знайомства... (О. Гончар)
Схибить у когось із сусідів дитина, – звертаються .. за порадою: як бути. (з газ.)

тільки схибну́ти. Те саме, що схибну́тися 1. Приклади

Турок оступився і схибнув набік. Дикун скористався з цього і повалив ворога на землю. (С. Добровольський)

СХИ́БИТИ