СУТУЛИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СУТУ́ЛИТИСЯ

Ставати сутулим або триматися сутуло; горбитися. Приклади

Ольга Карлівна сутулилася, хоч і намагалась триматися рівно, як колись. (О. Копиленко)
Дорош, сутулячись, ходив із кутка в куток. (Григорій Тютюнник)
За танками, сутулячись, висипали табуни есесівців. (О. Гончар)
* Образно. Вийшла [Христина] на подвір'я, де пахло свіжообструганим деревом, прив'ялою корою і соняшниками, що в передосінніх думах сутулились над тином. (М. Стельмах)

Гнутися від важкої праці, переживань і т. ін. Приклади

Христина мимоволі випросталася: соняшники нагадали, що й вона в гризоті почала сутулитись. (М. Стельмах)
На кругловидому Галиному обличчі відбилась тривога. Вона сутулилася, ніби несла щось важке на своїх, по-дитячому вузеньких, плечах. (А. Хижняк)

Щулитися (від холоду, болю, страху і т. ін.). Приклади

Цього похмурого дня вони теж сутулилися од холоду. (М. Трублаїні)
Виють вночі наполохані собаки. Аж моторошно од них. Мимоволі сутуляться плечі. (А. Головко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.