СУРМИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СУРМИ́ТИ

Подавати сигнал сурмою (див. су́рма́.). Приклади

Уже в полку горніст сурмить, Гукає хлопця до походу. (М. Шеремет)
Комедіант, що сурмив, закликаючи глядачів до свого театру, припинив музику й, затримавши якогось підлітка з походу, випитував, хто і як помер? (Н. Королева)
Розлігшись на траві, в сопілочку сурмить [селянин] І за волами наглядає. (Л. Боровиковський)
Сурмить [Войський] і гаї сколихує до дна .. У грі – історія денного полювання: Ось тихий перелив – то гасло до шукання, Ось дальні відгуки – пси гонять по слідах. Ось ніби грім гримить – то постріли в кущах. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)

Видавати звуки, звучати (про духові музичні інструменти). Приклади

Три дні гримали самопали, три дні сурмили смутно сурми, три дні лились козацькії сльози. (П. Куліш)
Фанфари сурмлять і змовкають, і враз в несподіваній тиші Забив барабан. (М. Бажан)
Дзвеніли, бриніли, сурмили комарі. (Ю. Яновський)
Вітер .. тужно завивав у ярах і побідно сурмив у високості. (М. Зарудний)
Чи є тайга, де б не сурмив олень? (Л. Первомайський)

що і без прям. дод. Звуком сурми сповіщати про що-небудь. Приклади

[Ярослав:] Гей, зараз же сурмити скрізь тривогу. (І. Кочерга)
В козацькому таборі по знаку гетьмана сурмили зустріч ханові. (Я. Качура)
[Хмельницький:] Сурмачам в похід сурмити. (О. Корнійчук)
* Образно. Сурмити ранок почали півні. (І. Нехода)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СУ́РМА́

Старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, який використовували перев. як сигнальний. Приклади

Сурма – один із видів козацької дерев'яної труби. (з наук.-попул. літ.)
Козацькі сурми грали до бою. (Я. Качура)
Народний митець .. застосував у своєму оркестрі [українських народних інструментів] скрипку, басолю, великий барабан.., а згодом своєрідно реставрував і ввів до нього старовинні народні інструменти – ліру, сурму, кобзу. (з наук. літ.)
* У порівн. Сліпили очі мідні коновки, довгі, як сурми. (М. Коцюбинський)

Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці; горн. Приклади

Може, оті сурмачі з сурмами, що поблискують їм у руках, тільки й ждуть, щоб обернутись і сповістити кожен своєму війську радісну вість? (О. Гончар)
Дзвеніло дитинство його в таборах Під клич піонерської сурми. (І. Нехода)
* Образно. Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів. (М. Рильський)
* У порівн. – Робітники, селяни, всі працюючі міст і сіл! – бойовими сурмами закликав цей “метелик”. – Прокидайтеся, піднімайтеся! (П. Козланюк)

Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом, і пристроєм для зміни висоти звуку; труба. Приклади

Голосно покотилися тонкі та різучі [різкі] вигуки флейт та кларнетів; протяжно загули сурми та фаготи. (Панас Мирний)
Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить! (Леся Українка)
Гриміла музика. Срібні й мідні голоси сурем лунали під склепінням .. їдальні. (З. Тулуб)
Вже аж на світанні в саду одквітнуть лампіони, охрипнуть сурми на гулянні. (М. Рудь)
* Образно. Гудуть сурми вітру над поїздами. (А. Малишко)
* У порівн. Оновлення вславляю труд Ліричним віршем, як сурмою! (Л. Дмитерко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СУРМА́

Хімічний елемент – сріблясто-білий крихкий метал, який застосовують у металургійній, гумовій, фармацевтичній промисловості, піротехніці і т. ін. Приклади

Сурма зустрічається в природі звичайно у сполуці з сіркою – у вигляді сурм'яного блиску. (з навч. літ.)
Бабіти являють собою сплави олова, свинцю, міді, сурми, нікелю і інших металів. (з навч. літ.)

Чорна фарба для брів, вусів і т. ін. Приклади

Індіанки підводили очі чорною сурмою, наносили лаком чи фарбою на лоб мушку(“тілаку”) різного розміру й нерідко чудернацької форми. (з навч. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СУРМИ́ТИ

Фарбувати (брови, вуса і т. ін.) сурмою (див. сурма́ 2).

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах