СУМУЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

СУМУВА́ТИ

Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. Приклади
  • Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак. (П. Куліш)
  • Не сумуй, що врода Опадає з личка. (П. Грабовський)
  • Не сумуй! Ще нам сонце всміхнеться. (В. Сосюра)
  • * Образно. В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись. І гай сумує, похиливсь. (Т. Шевченко)
  • Серед лісу сумує давня руїна з панських мурів. (С. Васильченко)
  • * У порівн. В листі сухім Вітер зітха, мов дріада сумує, Із жалем глухим. (Леся Українка)
  • Мала [Ліда] для всіх любов .. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (О. Кобилянська)
  • – За Україною все сумуєте? – Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (О. Гончар)
  • – Не сумуй же тут без мене, я швидко повернуся. (М. Коцюбинський)
  • * Образно. Сумують комини без диму, .. Минають місяці, – село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло. (Т. Шевченко)
  • За вірним серцем побратима І за дівочими очима Сумує пісня на землі. (М. Стельмах)
  • Весело, розкішно жила генеральша. Не сумували й генеральські дочки. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.