СУМОВИТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
СУМОВИ́ТИЙ
Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; сумний, журний.
Приклади
- Морозов ходив мовчазний, сумовитий. (Яків Баш)
- Козаков сидів край стола, схилившись на руку, сумовитий, задуманий. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів. (О. Гончар)
- – Ти будеш бідувати з ним, бо він незугарен господарювати. До того ще сумовитий, невеселий... Ні поради, ні розваги. (М. Коцюбинський)
- Перед очима ненька. Некваплива, сумовита, вся сива, як голубка. (Ю. Збанацький)
- На стіні висів портрет дівчини чарівної вроди. Великі сумовиті чорні очі, високе чоло, довга коса. (І. Цюпа)
- Секундне збентеження Малахова вже минуло, тільки обличчя стало чомусь ніби скривдженим і трохи сумовитим. (В. Собко)
Сповнений, пройнятий сумом, тугою, журбою.
Приклади
- Розповідь Павловського навіває на нас сумовиті спогади про війну. (О. Гончар)
- На кладці, обнявшися, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню. (М. Стельмах)
Який викликає, навіває сум.
Приклади
- Хто ж ту вербу сумовиту В полі, на просторі, Посадив там край дороги На біду та горе? (П. Грабовський)
- Люди обліплюють сумовитий ключ підвід, над пораненими схиляються дівочі хустинки і бороди дядьків. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.