СУМНО — ТЛУМАЧЕННЯ
СУ́МНО
Присл. до сумни́й.
Приклади
- Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана, під гаєм, І смутно, сумно позирає На той широкий божий став. (Т. Шевченко)
- – Співай, жінко, жалібної, то мені, може, буде легше, – промовив сумно Микола. (І. Нечуй-Левицький)
- Зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала. (Панас Мирний)
- Сумно дощ похмурий за вікном шумить. (М. Рильський)
у знач. пред.
Про почуття суму, журби або туги за ким-, чим-небудь; тужно, журно.
Приклади
- Сумно було Дмитрикові, жалко недужої мами. (М. Коцюбинський)
- Тихо і сумно стало в хаті по від'їзді Андрія. (І. Франко)
- – І не сумно тобі самому в тайзі? (О. Донченко)
- Такі смутні всі, що сумно й глянуть! (Марко Вовчок)
- Сумно, що я тільки уривками довідуюсь про ваші справи, та, що ж порадиш? (Леся Українка)
- Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти. (Панас Мирний)
- Сутінки огорнули світлицю. Порожньо і сумно. (А. Хижняк)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.