СТЬОБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СТЬОБА́ТИ

кого, що і без прям. дод. Бити кого-небудь або вдаряти по чому-небудь чимсь гнучким; хльостати, шмагати. Приклади

Погонич махав та стьобав по їх спинах батогом, а вони [свині] уперто таки лізли під колеса. (І. Нечуй-Левицький)
Яшко, мій менший брат, усе стьобав мене батогом по голих литках. (П. Панч)
Йонька безнастанно стьобав биків батогом. (Григорій Тютюнник)
* У порівн. Дощ не вгавав, шарудів по толевому даху, наче хто стьобав довгим хворостинням. (А. Хижняк)
Лютий вітер дошкульно стьобав їм в обличчя. (В. Кучер)
Кущі стьобали бійців по грудях та спинах, залишаючи на одязі темні росяні смуги. (Григорій Тютюнник)
Вже інколи стьобали кулі по коноплях. (А. Головко)

кого, що і без прям. дод., перен. Говорячи різко, дошкульно, досаждати кому-небудь. Приклади

Розшаріла, збуджена Вутанька на трибуні .. Як вона говорила, палаючи вся і кожним словом б'ючи, стьобаючи його в обличчя. (О. Гончар)
Стьобати дошкульними фразами.

кого, що, розм. Ловити, витягувати з води (рибу). Приклади

Глухі діди змайстрували якусь електричну вудку і так нею стьобають рибу на греблі, аж гай шумить. (В. Кучер)
– Хіба ти що, не ловив ніколи вудкою або переметом? – Поки малим був, то йоржів стьобав. А так – ні, не визнаю. (П. Загребельний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Прошивати що-небудь стібками.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.