СТРІПУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СТРІ́ПУВАТИ
що.
Трусячи, скидати, збивати що-небудь; обтрушувати.
Приклади
- Стріпує [Наталка] йому з шапки сніг. (О. Кобилянська)
- Горобець курив, як у своїй хаті, стріпував попіл у попільничку і зовсім не гадав забиратися. (О. Маковей)
- * Образно. Шепче задумливо листя, В'яне, жовтіє. Стріпує роси сріблисті. (М. Рильський)
- Надворі падав дощ, а він ішов звичайним кроком і лиш від часу до часу здіймав капелюшину і стріпував з дощу. (О. Кобилянська)
- – Добре, дядьку, що хоч гарний нічліг знайшли ми під таку сльоту. От, ллє!.. – Ми таки щасливі... – стріпав Гриб задоволено капелюх від дощу. (П. Козланюк)
чим.
Підкидаючи, піднімаючи, трясти поривчасто чим-небудь.
Приклади
- Всідаючись, Сашко за звичкою стріпує пасмом м'якого хвилястого чуба – якось він. вміє отак красиво, артистично стріпувати цим чубом, відкидає всю хвилю назад легким хвацьким помахом голови. (О. Гончар)
- Кобила стріпувала головою, насторожено підводила вуха, наче прислухалась до шарудіння, що чулося за сінешніми дверима. (А. Шиян)
чим.
Робити рухи, помахи чим-небудь у повітрі.
Приклади
- Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки .. і стріпував рукою понад вухом, наче кіт, що миється лапкою. (Л. Мартович)
- Катря стріпує довгими, пухнастими віями, наче прокидається від сну. (В. Кучер)
- Не вагаючись, я погнався за чайкою. Вона втікала швидко, стріпуючи час від часу правим здоровим крилом. (Ю. Збанацький)
- Тоненька гілочка під пташкою коливалася, але вона... продовжувала коротким, дзьобом розправляти пір'ячко, стріпувала крильцями. (Л. Первомайський)
- * Образно. Стріпує крилами осінь широкими, Роси спадають у млі. (М. Рильський)
- Зорі поринають у голубім небі, тихий вітрець потягає, дерева стріпують зрошеними листочками. (Л. Мартович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.