СТРІМКЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Майже прямовисний, крутий; протилежне пологий, положистий. Приклади

Івонко пропонує дорогу “через горб” навпростець. Чи добре буде? Бо горб стрімкий. “Хай”, погоджується Дарка. (Ірина Вільде)
На льоду давно скутого кригою Уралу виникла весела і велелюдна ковзанка, на яку з стрімкого берега теж вилітали санчата з галасливою молоддю. (З. Тулуб)
Круті схили вигинались то вправо, то вліво, то пологими, то стрімкими западинами. (І. Цюпа)
Стало чутно, як він подряпавсь на стрімку стіну урвища, важко й часто відсапуючи. (М. Коцюбинський)
Біля стрімкого, як стіна, обриву утворилися два скелясті острівки, що тільки під час відпливу сполучалися з берегом. (І. Багмут)
Стіни ущелини були слизькі і стрімкі. (М. Трублаїні)
Вони спускаються на площу .. стрімкою Кривою по вузенькому тротуарі. (Ірина Вільде)
Навколо нас гранітні скелі, Стрімкі дороги. (Л. Дмитерко)
Дедалі стрімкішим ставав шлях. Праворуч і ліворуч височіли схили гір, зеленіли травою і яскравими квітами. (З. Тулуб)

Який відзначається великою швидкістю, динамічністю (про рух, яку-небудь дію, якийсь процес). Приклади

Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків. (М. Стельмах)
Особливо великий інтерес має скульптура богині полювання Артеміди. Вона зображена в стрімкому русі. (з наук.-попул. літ.)
Полюбився хлопцеві Дніпро. Знав він тут кожен рукав і поворот, знав чорториї, стрімку підступну течію. (І. Цюпа)
В дитинстві я заздрив стрімкому орляті, Хотілося, – в небо й летіти услід. (В. Бичко)
Голова кальмара має роговий дзьоб. Такий арсенал “холодної зброї” робить стрімких кальмарів грізними хижаками. (з газ.)
Він бачив не тільки недавній відгук своєї молодості, а й нову добру силу, своїх вірних товаришів і стрімкий ріст своєї Батьківщини. (М. Стельмах)

Який має красиву статуру, високий зріст і т. ін. Приклади

Ішла [Світлана] в сяйві сонця стрімка, золота. Назустріч світанню – в незвідану казку!.. (І. Нехода)
Височить [Чернеча гора] над синім Дніпром, уся в стрімких тополях, кучерявих акаціях і пожовклих кленах. (О. Десняк)
Стрімкий стовбур [дуба] здіймався вгору і високо розкидав свої крислаті шати. (Ю. Смолич)
Ходім, мій хлопчику, на ту високу гору, Де обеліск підводиться стрімкий. (Л. Забашта)
Бричка спинилася перед стрімкими білими колонами панського будинку. (О. Полторацький)
Легка, стрімка споруда – приміщення аеропорту. Вона майже не торкається землі, летить розпростерта на вантах. (з наук.-попул. літ.)
Стрімкі вежі. (В. Кучер)
Майже інстинктивно заглянула [Любов Прохорівна] в дзеркальце, пройшлася пуховичком по обличчю, смикнула за стрімкі й привабні вії і злегка посміхнулася, задоволена власним оглядом. (Іван Ле)
Назустріч нам вийшов із воріт смаглявий чоловік: гострий, стрімкий ніс, кучерявий, із синім полиском чуб. (з газ.)

перен. Гострий, емоційно насичений (про фразу, слово і т. ін.). Приклади

Повість [В. Василевської “В тяжкій боротьбі”] починається коротким вступом, який одразу вводить в тривожну атмосферу часу, в збуджений потік думки і почуття, і самою своєю побудовою, – напружені, короткі і стрімкі фрази – немовби стає емоційним ключем твору. (з публіц. літ.)

СТРІМКИ́Й