СТРЯПЧЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
СТРЯ́ПЧИЙ
У Російській державі з XVII століття – назва, а згодом чин деяких службових осіб, що виконували різноманітні господарські обов'язки при царському дворі.
Приклади
- Не міг Омелько й не хотів – ані листа боярам та стряпчим показати, ані до пуття розповісти, бо ж гінцем, видима річ, був потаємним. (О. Ільченко)
У XVIII – першій половині XIX ст. – урядовець при губернських прокурорах, що здійснював судовий нагляд у повітах Росії.
Приклади
- Коли це на ранок – летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий. (Панас Мирний)
У царській Росії з XIX ст. – особа, допущена до адвокатської практики в комерційних судах.
Приклади
- За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця... (Л. Глібов)
- Читання судової ухвали тривало двадцять хвилин .. Всі стояли: п'ятдесят солдатів охорони, п'ятдесят членів суду та стряпчих, п'ятдесят журналістів, п'ятдесят чотири свідки, два особистих лікарі підсудного. (Ю. Смолич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.