СТРУШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що, з кого, чого. Збивати, скидати що-небудь з поверхні чогось. Приклади

– Нічого, – заспокоювала головиха, струшуючи з свого дорогого шовкового плаття краплі чаю, а в душі лаяла і попадю, і секретариху. (Панас Мирний)
Я струсив спокійно Собі з одежі порох подорожній. (Леся Українка)
Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки, вийшов із куреня. (Григорій Тютюнник)
– Прогуло! – озвався перший Сагайда, струшуючи з себе землю. (О. Гончар)
* Образно. Павло струшував з себе шати сну, поволі повертався до реальності. (І. Кириленко)
* У порівн. Чужі очі уже впиваються в спину Тимофія. Він повів плечима, мовби струшуючи недобрий погляд. (М. Стельмах)
На півкрочка посунулась [молодиця] поза лавою та, взявши рушничок, злегенька його струсила. (Марко Вовчок)
Увіходить Хламушка. Він в осінньому пальті з піднятим коміром і з мокрим зонтиком, якого струшує. (І. Кочерга)
Молодий шпинат обчищають, промивають, струшують від води, дрібно нарізують і заливають соусом з олії. (з наук.-попул. літ.)
* Образно. Стимулююча дія переливання крові виявляється ж саме у вигляді удару, шоку, що струшує весь організм. (з наук. літ.)

що. Трусячи, звільняти дерево, кущ від плодів. Приклади

Одного дня трусили в садку яблука в коші, а чоловік мій струшує та все з яблуні на мене поглядає. (Марко Вовчок)
Струшувати або збивати плоди категорично забороняється, бо від цього ще й пошкоджуються дерева та знижується врожай у наступні роки. (з наук. літ.)
[Дєнис:] Я, бачте, переліз через пліт й украв з півдесятка яблучок – не струсив, а з землі взяв. (М. Кропивницький)
* Образно. Осінь уже струсила з дерев частину їх літнього вбрання і насипала на землі м'який килим мертвого листя. (Б. Грінченко)

що. Трусячи, збивати що-небудь. Приклади

Повіяв легенький вітрець, струшуючи з листу неопалі краплі. (Панас Мирний)
Шумів вітер і струшував на Ярину пелюстки яблуневого цвіту. (О. Десняк)
Човен м'яко вткнувся в пісок, струсив кілька росин з куща верболозу. (М. Стельмах)
Віття акацій сумовито шумить над шляхом, раз у раз струшуючи на гриву коней свій прив'ялений цвіт. (О. Гончар)
Молодий білокорий осокор струшував з себе білий пух, застилаючи легкою прозоро-сріблястою порошею шкільне подвір'я. (І. Цюпа)
* Образно. Високе небо рясним зорепадом струшувало зорі в темну Ташань і гасило їх там – одну за другою. (Григорій Тютюнник)

ким, чим. Трясти кого-, що-небудь. Приклади

Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців. (Ю. Смолич)
Гнат, мов ранений ведмідь, кинувся до Олександри й схопив її за груди: – Пусти! – не своїм голосом заревів він, струсивши Олександрою, як грушею. (М. Коцюбинський)
Я струшую в руках пляшку, і ми всі троє чуємо, як у ній булькає. (І. Микитенко)
М'ятні краплі часто готують у народі самі. Для цього 1 частину (за вагою) дрібно порізаних сушених листків холодної м'яти заливають 20 частинами 90° спирту; настоюють цілу добу, струшуючи час від часу, віджимають і віджате проціджують. (з наук.-попул. літ.)
Бочку добре струшують, щоб огірки щільно вляглись. (з наук.-попул. літ.)
Воля ненавмисне розбив термометра, коли струшував, і температуру стали міряти, прикладаючи руки до чола хворої. (Ю. Яновський)
Дівчина скидає капелюх, .. струшує кучерями, любуючись їх мінливим блиском. (Ірина Вільде)
Євгенія Богданівна струшує головою, відкидає коротке, на англійський проділ розчесане волосся назад. (Ю. Смолич)

що. Примушувати тіло тремтіти, здригатися, трястися, коливатися (про хворобу). Приклади

Йому було важко говорити, бо кашель струшував худорляве тіло й скручував у три погибелі. (С. Чорнобривець)
Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло. (В. Собко)
Тіло моториста струсили дрібні холодні хвильки лихоманки. (І. Волошин)

що. Сильно хитати, коливати що-небудь. Приклади

Люди міцно трималися за щогли, різні підпірки, ручки, щоб не падати, коли кит струшував пароплав. (М. Трублаїні)
Коли сани різко струшувало на виямках або товстих коренях дерев, Кемпер коротко лаявся крізь зуби. (П. Загребельний)
* Образно. Буйне почуття великої радості раптом струшує всю істоту хлопчика. (О. Донченко)
Двадцять чотири постріли струсили вечірню тишу. (Н. Рибак)

що, перен. Звільнятися від чогось небажаного, неприємного. Приклади

Напруженням мозкової волі він струсив із себе в'язкий острах і сміливо глянув Тучинському в очі. (Олесь Досвітній)
Геннадій уже не має сил стрепенутися, струсити з себе якусь драглисту апатію. (І. Волошин)

СТРУ́ШУВАТИ