СТРИВОЖИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТРИВО́ЖИТИСЯ

Відчути тривогу, неспокій; занепокоїтися, схвилюватися. Приклади
  • За Дніпром усі стривожились, що князь Єремія оселяється над Сулою; усі думали, що він наведе ксьондзів та єзуїтів, заведе польське військо й силуватиме до унії й католицтва. (І. Нечуй-Левицький)
  • В понеділок в обідню пору прийшла з відпусту Явдоха. Вона дуже стривожилась, не заставши в хаті ні дочки, ні її скрині. (М. Коцюбинський)
  • Був певний [лісничий], що вона вже встигла дійти додому .. Дуже стривожився, коли дід Маврикій сказав йому, що Улянки ще не було. (О. Донченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.