СТВЕРДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТВЕ́РДЖУВАТИ

що. Робити непохитним, усталювати, остаточно встановлювати що-небудь. Приклади
  • Вони [підпільники] знали, що недаремно прожили на світі, що своєю смертю вони стверджують життя. (Д. Бедзик)
  • [Журейко (хмуро):] Раніш ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті. (І. Кочерга)
що, а також про що, із спол. що. Упевнено висловлювати що-небудь, запевняти в чомусь. Приклади
  • – Тільки несумлінна людина може стверджувати, що в нас хтось виступає проти вирубування лісу .. Рубати ліс треба і бажано. Але як рубати, скільки рубати і де рубати – ось питання. (М. Чабанівський)
  • – Я боюсь, – оглянувся навкруг і зашепотів імператор, – що ми не знаємо цього народу. Русь, як ми думаємо й скрізь стверджуємо, це – багатоплемінний варварський народ, раби. (С. Скляренко)
  • Шнурре стверджував про первісно близький зв'язок мистецтва катакомб з язичеським малярством епохи імператорів. (П. Загребельний)
  • Є життя цехів, тісних майстерень, гарячих ливарень, життя і праця людей серед степів і лісів. Я не лякаю ним, я лиш стверджую, що кожна наша молода людина повинна знати справжнє трудове життя. (А. Хорунжий)
  • – Вишневий цвіт! – здивовано і вражено виривається в Лісовського. – Вишневий! – стверджує Стадницький. (М. Стельмах)
  • – Ми, Петер, ще зустрінемось... товаришами, – не то запитую, не то стверджую я. (П. Колесник)
  • – А в мене є дружок. Теж вірші пише. Толя Дробот. Я вас познайомлю з ним. – Дружок чи друг? – Друг! – гаряче ствердив Марат. (С. Журахович)
що. Доводити, підтверджувати достовірність, правильність чого-небудь. Приклади
  • Його спогади ще і ще раз стверджують спільність розвитку театральних культур двох братніх народів – російського та українського. (з мемуарної літ.)
  • Вся поведінка Грицька, його ставлення до неї мовби стверджували його запевнення. (А. Головко)
  • Ретельні дослідження археологів, які знайшли на місці скіфських і старослов'янських стоянок деревне вугілля, стверджують слова Геродота. Тут були ліси. (С. Журахович)
  • Озирнувся [Скшетуський] навколо – ряд усміхнених загадковою посмішкою облич ствердив його догадку. (Іван Ле)
  • Відомості, здобуті від балакучої панни Нонни, стверджували й новаки, які нерідко попадали в нашу камеру. (Ю. Збанацький)
  • Прикликаний четвертого дня лікар міг тільки ствердити, що його наука не придасться тут ні на що і що для хорої немає ніякої надії. (І. Франко)
  • Вона може ствердити: ніхто поганого слова про них не скаже. (К. Гордієнко)
  • Начальник водгоспу ствердив ці міркування. (Іван Ле)
  • Обережно витягнув він пожовклий пергамент. Це був привілей, виданий його батькові від короля Зигмунда-Августа, що стверджував його шляхетські права і власність на землю. (З. Тулуб)
  • Це було посвідчення, видане вільнонайманій лікарці А. С. Хохол, яке стверджувало, що її відряджають в діючу армію. (С. Голованівський)
  • Всіх опанував піднесений настрій від радісного передчуття діяльності. – Але конкретніше, – сказала Ляля. – Прошу до стола. Розподілимо обов'язки і ствердимо підписами. (О. Гончар)
  • Ствердити клятву чесним словом.
що. Офіційно схвалювати, визнавати остаточно встановленим що-небудь; затверджувати. Приклади
  • – Оцим рахунком, коли його ствердять у столиці, зразу переполовиниться гласних від мужиків. А як їх зменшиться, то тоді і нашому братові дворянинові, – казав Лошаков, – буде більший простір у земських справах. (Панас Мирний)
  • Технічна рада ствердила Павлові розрахунки. В Центральному управлінні теж схвалили їх. (Ю. Мушкетик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.