СПІР

Словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна з сторін обстоює свою думку, свою правоту. Приклади

Оце, закінчивши сівбу І маючи дозвілля, Відпочиваємо добу (Сьогодні в нас неділя). Про те, Який там день у вас [в Америці], Тут вийшов спір між нами. (С. Воскрекасенко)
Мені часто .. наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води. (Леся Українка)
І каже Лев: “Я зараз поділю [їжу]; Глядіть, щоб не було ніякого тут спору, Бо перекору не терплю!..”. (Л. Глібов)
Весь вік з водою він [байдак] у спорі, Все пінить хвилю і тремтить... А тій, блискучій, що за горе – Сплеснула й геть собі біжить. (Микола Чернявський)

перев. мн. Взаємні домагання щодо володіння чим-небудь, посідання чогось і т. ін., вирішувані перев. судом. Приклади

Між Рудим і Лукашевичем багато літ ішла судова тяганина за границю їх маєтностей. Спір той перейшов до них від колишніх власників. (М. Рильський)
Кожне дисциплінарне стягнення робітник або службовець може оскаржити в комісії по трудових спорах. (з газ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СПІР

Швидкість, спритність, успішність (у роботі, діяльності і т. ін.). Приклади

– Постаріли ми ще за сі годи – нема й того спору в руках, що й тоді був. (Ганна Барвінок)
[Мати:] Ей, рибонько, то ви вже обробились? Ну, що то сказано, як хто робітний та здужає?.. А в нас – маленька нивка, та й то бог спору не дає... (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

спорові

Рослини, що розмножуються спорами і не мають квітів та насіння.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

СПОРИ
Етимологія: гр., сім'я, сіяння

Мікроскопічні одноклітинні, рідше двоклітинні або багатоклітинні зачатки рослинних організмів, що служать для розмноження й поширення рослин, а також збереження виду в несприятливих умовах.

Словник іншомовних слів

СПІР

СПІР

спорові

СПОРИ Етимологія: гр., сім'я, сіяння

СПОРИ
Етимологія: гр., сім'я, сіяння