СПІЙМАЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СПІЙМА́ТИ

Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. Приклади

Як божевільний .. біга [Грицько] по селу і хіба спіймають та прив'яжуть, то оханеться. (Панас Мирний)
Простягає [кіт] лапку до клубочка з ниткою, хоче його спіймати. (М. Коцюбинський)
Вороненя з гнізда упало, і я в траві його спіймав. (В. Сосюра)
Коней спіймали [партизани] між тополями, очистили сани від снігу і поклали на них поранених. (Григорій Тютюнник)
* Образно. [1-й козак (до циганки):] Ану, заворожи, нехай я знаю, Якого я собі спіймаю щастя. (В. Самійленко)
Федір Іванович, спіймавши руку дівчини, міцно потиснув її. (А. Головко)

Захопити яку-небудь тварину як здобич, живцем. Приклади

Якось раз Данило Млака Захотів спіймати рака У потоці при горбу. (І. Франко)
Він розказував, як .. раз живого кабана на вулиці спіймали [бурсаки], закололи. (Панас Мирний)
Він рибу варить! Лина, що спіймав уранці! Такого ситого! (М. Коцюбинський)
Я зайчика зустріла, дрімав він на горбку. Була б його спіймала – зозуля ізлякала: ку-ку! (П. Тичина)

Вислідивши, розшукавши кого-небудь, затримати, заарештувати. Приклади

– І який там біс кублиться вночі на тому винограднику? Скоро спіймаю – поперебиваю ноги... – чує вона суворий батьків голос. (М. Коцюбинський)
– Хто це? – Я його спіймав у клуні в полові. Це – стражник! (Ю. Яновський)
– На всі шляхи пошли верхівців, щоб спіймали вчорашнього божого старця. (М. Стельмах)
Ще недавно Лобанова трудно було спіймати в кабінеті. (Д. Ткач)
– Об чому се так загадалася? – .. Христя зиркне та так зразу й займеться! Неначе її на чому недоброму спіймають. (Панас Мирний)
– Люди по соломинці збирали, а ти носилками розносиш? А худобу чим годувати будемо? .. Забирай носилки і більше з ними в артільний двір не приходь. Спіймаю ще раз – передам у суд. (Григорій Тютюнник)
Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства. (Григорій Тютюнник)

перен., розм. Сприйняти органами чуттів. Приклади

Трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні. (М. Коцюбинський)
Якби людина захотіла припасти до неї [землі] щокою, то почула б, яка вона тепла, і спіймала б тонкий, ні з чим не зрівняний запах ніжного дихання. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.