СПІВОЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СПІВО́ЧИЙ

Стос. до співу, співів. Приклади

І де та міць моя, надії парубочі – Розбуркати співочим словом край..? (М. Старицький)
Співоча культура.
Тільки після того, як на естраді почала шикуватися співоча капела, всі згадали, що тут має бути концерт. (С. Васильченко)
Не було на Україні повіту, де б не організовувалися вже “просвіти” – з неодмінними співочими і театральними гуртками. (Ю. Смолич)
– Ой, зірветься!.. Зараз зірветься. – Не бійся, – зауважив хлоп'ячий голос, – вона, кажуть, у співочій школі вчилася... (В. Минко)

Те саме, що співу́чий 1. Приклади

Ох, які ж вони співочі! Скільки щастя в молодих!.. Мов озера, їхні очі – все б дивився я у них... (П. Тичина)
Юнак у душі не вважав спів за професію. Не тим теплом огрівала його співоча вдача. (Іван Ле)
Літо веселе, співоче минається, Спокій стає на землі... (М. Рильський)
Ледве струмки задзвеніли співочі, Пташки заспівали дрібні. (Леся Українка)

Який уміє співати, мелодійно свистіти і т. ін. (про птаха). Приклади

Сказав би – весна, якби де співочу птицю чути. (А. Свидницький)
Чимало оленів і диких кіз трапляється по цих лісах, а ще більше співочих птахів. (З. Тулуб)
Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда. (О. Копиленко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.