СПУСТОШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

СПУСТО́ШУВАТИ

Руйнувати, знищувати, спричиняючи запустіння, роблячи безлюдним або малолюдним; плюндрувати. Приклади

П'ять разів спустошували Грузію орди Тамерлана. Палали церкви й палаци, гинули в огні дорогоцінні фрески й рукописи. (із журн.)
Жовніри спустошили навіть королівські і шляхетські села. (І. Нечуй-Левицький)
Германські племена розгромили і спустошили Західну Римську імперію. (з навч. літ.)
Зима по-розбійницькому встигла спустошити всю природу, і вже нічим не можна було воскресити її. (О. Гуреїв)

Забирати все, не залишаючи нічого. Приклади

Спустошували [окупанти] військові склади і пакгаузи. Вивозили зброю, снаряди. (О. Довженко)
– Спустошили ми сад! А пан наш строгий .. Боюся, що лихий чекає нас конець [кінець]. (І. Франко)
– Спустошили [селяни], геть-чисто спасли мою луку. (І. Нечуй-Левицький)
– Ой, ой, скільки квітів! Хіба ж можна отак спустошувати крамницю? (О. Донченко)
Спустошувати прилавки.

перен. Позбавляти моральних сил, робити нездатним до повнокровного, активного творчого життя. Приклади

Ніщо так не спустошує людину, як неорганізований характер. (з газ.)
Солдатчина знищила мої юнацькі мрії, дурні, нікчемні, як я тепер згадаю, мрії, зате вкрай мене таки не спустошила. (П. Колесник)
Страшне горе, яке так несподівано звалилося на жінку, спустошило серце, затьмарило розум. (О. Донченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.