СПУРХУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СПУ́РХУВАТИ
Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.).
Приклади
- Сполохані жайворонки спурхували перед самою машиною і свічками ішли кудись угору. (О. Гончар)
- Лунко лопочуть [голуби] крильми, здіймаються вгору, падають на голубник, а через хвилину знову, один за одним, спурхують на землю. (Ю. Збанацький)
- З гілки птах спурхнув. (П. Тичина)
- Спить орел, – і враз, розкривши очі, Угледе [побачить] світ, красу і простір голубий, І легко з скель спорхне, і в небі заклекоче. (О. Олесь)
- Зненацька тріск і скрегіт – Фларенцієць, із риштування виламавши дошку, в страшному гніві різко розмахнувся – аж із Коня спурхнули горобці. (Л. Костенко)
- * Образно. Осінні жовті листочки спурхують з гілля. (Ю. Бедзик)
- Сон миттю спурхнув с Сашкових очей. (О. Донченко)
перен., розм.
Швидко підхоплюватися з якого-небудь місця (про людину).
Приклади
- Спурхнула [панночка] метеликом із свого місця. (О. Іваненко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.