СПОТИКАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Невдало, незручно ступаючи або раптово зачіплюючись за щось ногою, втрачати рівновагу. Приклади

На те коня кують, щоб не спотикався. (прислів'я)
Іде [баба] й спотикається, паличкою поперед себе дороги шукає, зовсім так, як сліпа. (І. Франко)
Михайло Соя, біжучи в темряві, спотикався об каміння і покладені будівельниками дерев'яні балки. (Д. Ткач)
Кінь спіткнувся, і Данило, не втримавшись, вилетів з сідла. (А. Хижняк)
В темряві об щось спіткнувся [Рубанюк] і упав. (І. Цюпа)
Пішов Гонта похилившись; Іде, спотикнеться. (Т. Шевченко)
Біг [басмач] – спотикнувсь об горбок і упав. (Л. Первомайський)
* Образно. Низько у небі стримить, як золотий серп, пізній місяць .. Через його спотикаються хмаринки, прудкі й ворухливі, як рибки. (С. Васильченко)
Вони, держачись одно за друге та спотикаючись на бочки, потихеньку вилізли з льоху. (М. Коцюбинський)
Вертаючись, вона спіткнулася на Свирида. (Панас Мирний)
Одного дня спотикнувся [син] на гріб своєї мами. (В. Стефаник)
То спотикаючись з журби, то помиляючись, сяк-так вийшла [Ївга] на рундук та тут і впала. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ковбаня спустив у льох про весілля любої доні .. дві бочки меду, що зовуть п'яне чоло, або споти́кач, – такого, що од одного кубка спотикатимешся. (П. Куліш)
Це був сохатий. Може, він був поранений, а може, біг дуже здалека, бо спотикався на кожному кроці. (О. Донченко)
– Учися, – кажуть [батьки] було, – учися, щоб хоч ти не страждав, як ми, не спотикавсь по поденщинах. (А. Тесленко)
Хай би впізнали в ньому того ошарпаного підпаска, що за чужим бидлом по чужих нивах спотикався... (О. Гончар)

перен., розм. Зупинятися, перестати щось робити через труднощі, перешкоди. Приклади

Найчастіше спотикаються на перекладі омоніма і взагалі багатозначного слова, коли з двох-трьох його значень вибирають якраз недоречне. (О. Кундзич)
Мистецтво рухають уперед ті, хто шукає, часом, може, й спотикаючись, а не ті, хто вважає, що вже знайшов – і заспокоївся на тому. (М. Рильський)
У другому турі на п'ятому, трохи незвичайному, завданні спіткнулося чимало учасників. (з наук.-попул. літ.)

Замовкати, відчуваючи трудність у вимовленні чого-небудь, затинатися на слові, фразі. Приклади

Хлопча узялось за письмо і стало не спотикаючись читати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Почав [Мокрицький] спотикатися на сучасних скотарських термінах, від чого змішався ще гірше. (І. Волошин)
– Навчилися й ми цієї техніки використовувати оту саму гід... гідравліку, – спіткнувся був трохи на незвичнім слові Казанок. (Є. Кротевич)

перен., розм. Робити хибні кроки у житті, діяльності. Приклади

[Рябий:] Спіткнувся на життєвих просторах, громадяни начальники. [Яків:] Дуже часто спотикаєшся. (М. Зарудний)
Звісно, керувати колгоспом – справа нелегка, особливо людям, що не мають досвіду. Тут можна і спіткнутися. (І. Цюпа)
– Ви спотикнулися, я думаю, востаннє, Остап Іванович, – каже Начальник, – давайте жити й працювати. (Ю. Яновський)

СПОТИКА́ТИСЯ