СПОТВОРЮЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СПОТВО́РЮВАТИ

Надавати кому-, чому-небудь неприємного, непривабливого вигляду. Приклади

Завжди здається, що вона розпатлана, та це не тільки не спотворює її, а навпаки – надає їй якоїсь моторошної приваби. (Л. Первомайський)
Високий [Горпищенко], стрункий, у піхотинських чоботях і ватнику, в сірій кубанці на голові. Але навіть ця форма не могла спотворити легкої, рухливої постаті підтягнутого військового моряка. (В. Кучер)
Тавро заздрості і розгубленості спотворювало його [обличчя Хоми]. (Н. Рибак)
Найдужче Максима вразили її очі. Божевільна лють спотворювала їх. (Д. Ткач)
Жорстока посмішка на мить спотворила його лагідне обличчя. (Я. Качура)
– І отаке віспа та наробила! І осиротила, сердешну, і отак на увесь вік спотворила! (А. Головко)

Робити непридатним для вжитку, використання; псувати, нівечити. Приклади

Він [Олег Дзюба] не спотворює мелодію новомодними аранжуваннями, коли першоджерело неможливо впізнати, а співає так, як створив автор, але при цьому – зі своїми інтонаціями. (із журн.)
Знала, що й таких зустріне в спецшколі, матиме з ними справу день у день, і що до неї, молодої вчительки, вони, певне, ставитимуться з особливою нещадністю, ображатимуть, глузуватимуть, будуть принижувати її по-дитячому жорстоко й цинічно, бо де ж малюкові зрозуміти, що, принижуючи іншого, найперше принижуєш, спотворюєш самого себе... (О. Гончар)
Мені спотворила життя Злочинна чарівниця; Але я маю пречуття, Що верне всю красу життя Мені одна зірниця. (М. Вороний)

перен. Подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді. Приклади

Кант в кінцевому підсімку спотворює релігійну ідею блага, коли вважає, що благо належить до царини “евдемонізму”. (з наук. літ.)
О, ця цензура, найлютіше зло, що не тільки гальмує, а спотворює все в літературі! (М. Івченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.