СПОМИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СПОМИНА́ТИ

Відтворювати в пам'яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. минулого, відновлювати уявлення про кого-, що-небудь; згадувати. Приклади

От так-то бідна Маруся, не хотівши й споминати про Василя, тільки об нім однім і думала. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Споминали вони якогось чабана Ілька, що своїми піснями приворожив до себе молоду пані. (С. Васильченко)
Спом'янула [Катря], як ми були на вхідчинах у Чайченка, як танцювала в Булаха на весіллі. (Марко Вовчок)
Чого тільки не згадалось і не передумалось за цей вечір... Данило Васильович навіть спом'янув учительку Степаниду, яка давно вчителювала в Марковому селі. (М. Стельмах)
Про минувшість [минуле] ніколи не згадувала [Анна]. Коли спімнув іноді хто про її горе та про померлого судженого її, вона предивно бентежилася. (О. Кобилянська)
І як серед громів про тебе споминаю, Згадай про мене ти в безпеці – тишині. (П. Куліш)
Прийде весна, прийде пора кохання, а нас ніхто й ніколи не спімне. (О. Маковей)

Побіжно, випадково називаючи, згадувати кого-, шо-небудь, зауважувати про когось, щось. Приклади

– Від учорашнього дня і цур йому і пек йому від мене; і не споминай про нього. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хоч усім відомо, що красти гріх і погано, але їм ніхто про цеє не споминає. (М. Коцюбинський)
– Не хотів я довше у нього оставатися, а ще до того боявся, що скоро йому ще раз спімну о паперах, то він возьме та й спалить їх. (І. Франко)

рідко. Справляти поминки; поминати. Приклади

– Прощай, братику, – тихо й чуло шепотів Корж. – Тобі буде краще. Відстраждав ти своє. Годі! Поховаємо тебе, спом'янемо, як брата рідного... (З. Тулуб)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.